Назарій Заноз

​   Здається, Україна врешті вийшла на фінішну пряму і в найближчі два місяці отримає безвізовий режим із ЄС. Проте це вже не вперше ми начебто повністю готові, аж ось в останній момент щось траплялося й ухвалення рішення переносили на місяці, а то й роки.  
05.04.17 | |
​   Ся країна завше видавалася необов'язковою, такою, що не мала відбутися. Багато ворогів не вірили навіть в саму можливість її існування. Багато з них досі не може змиритися з її незалежністю, власне, вона сама нерідко має щодо цього сумніви.   Є у ній щось засадничо казкове, міфічне, ірраціональне, героїчне, надумане, нереальне. Щось, що робить її якоюсь далекою та відстороненою, задуманою, на своїй хвилі. Попри все це вона таки існує.  
24.01.17 | |
​   В сьому місті все до краю продумано. Навіть непродуманість його ідеально точно вивірена, дозована, через що не виглядає штучною й недоречною, бо прекрасно вписується в місцевий пейзаж, ніби так все од початку й задумувалось.  
07.12.16 | Теребовля |
​   Світ звар'ював, і це не новина. Новиною є радше те, що багато людей дізналися про це тільки тепер, хоча самі вар'юють із світом в такт уже не перший день.  
22.11.16 | |
  Ми садили квіти на дні басейну. Під час сього акту не покидало дивне відчуття, котре виникає, коли ти копАєш в басейні, а не купаєш чи, точніше, не купаєшся. Хоча копАтись в басейні в тій місцевости таки має правдивий сенс. Басейн там є інший — Верхньосілезький вугільний басейн.  
05.10.16 | |
  Людське життя стає справжньою мукою, справжнім пеклом тільки там, де перетинаються дві доби, дві культури, дві релігії. Якби людині античного світу довелося жити в добу середньовіччя, вона б задихнулася, як задихається дикун серед нашої цивілізації. Але бувають часи, коли ціле покоління так застрягає між двома епохами, між двома способами життя, що всяка мораль, всяке почуття норми і безпеки, всяка душевна простота втрачається.
05.09.16 | |