Назарій Заноз

Галичина – се не лише стан душі. Вона не тільки в голові та крові. Кождою галичанкою та кождим галичанином ще підкеровує невидимий тріумвірат, котрий складається із диктату мови, запахів-смаків та ритуалів.
15.05.18 | | Дискурси
Причина всіх бід, кажуть знаючі люди, криється в державному стязі. І достатньо лиш поміняти блакитну і жовту барви місцями, як миттєво все зміниться
06.05.18 | | Дискурси
Галицьке «тайтаке» – фраза на всі випадки життя. Локальне несвідоме. Чергова невизначеність. Галицька загадковість. Словесна ритуальність. Гасло, універсальний код, аби розпізнавати своїх і могти їх здихатися
15.04.18 | | Дискурси
В одну мить дороги Європи й небесні простори світу заполонюють каравани, котрі прямують до Галичини. Вони везуть наш люд домів. Везуть, ніби свідків, котрі бачили, що там Христос Воскрес, тому і в нас диву так само бути
07.04.18 | | Дискурси
Люди підлаштовують своє життя під соцмережі. Прогинаються під них, впадають в залежність. Закликають інших жити яскравим різнобарвним життям, а самі замикають себе в цій зоні комфорту однотонних профілів.
29.03.18 | | Дискурси
Найважчі часи – посередині між Різдвом та Великоднем. Між відчуттям чуда та надією. Провалля поміж двох рятівних берегів. Різдво маємо на розпутті, аби підбадьорити нас дорогою. Великдень ж – се логічний підсумок цієї складної доби.
23.03.18 | | Дискурси
Історію цієї країни слід розповідати в потягах. В потягах робити дурниці та потягах Укрзалізниці. Власне, в потягах її історія й розгортається, розгойдується й постає.
14.03.18 | |
  Освальд Шпенґлер на початку минулого століття прогнозував Європі занепад і ймовірність приходу їй на зміну нової цивілізації – російсько-сибірської. Коли виявилося, що справи в Старого Континенту не такі аж погані, Кремль вирішив пришвидшити настання присмерку Європи.  
03.02.18 | |
​   Культура дзеркальних поверхонь хмарочосів, спостерігання відбитків власних зображень у вітринах магазинів сприяли появі культу селфі, перетягуванню уваги від світу на себе коханих. Власне, й на сприйнятті себе як хмарочосів та вітрин. Перше проявляється в зациклености на спрямованість у висоту, на русі по кар'єрній драбині. Але тут не обійдеться без болючих падінь. Зате яке запаморочення приходить від успіху. Від погляду на всю цю метушню дрібних людей, котрі вовтузяться там, унизу.
17.11.17 | |