​  

​   В сьому місті все до краю продумано. Навіть непродуманість його ідеально точно вивірена, дозована, через що не виглядає штучною й недоречною, бо прекрасно вписується в місцевий пейзаж, ніби так все од початку й задумувалось.  

​   Світ звар'ював, і це не новина. Новиною є радше те, що багато людей дізналися про це тільки тепер, хоча самі вар'юють із світом в такт уже не перший день.  

  Ми садили квіти на дні басейну. Під час сього акту не покидало дивне відчуття, котре виникає, коли ти копАєш в басейні, а не купаєш чи, точніше, не купаєшся. Хоча копАтись в басейні в тій місцевости таки має правдивий сенс. Басейн там є інший — Верхньосілезький вугільний басейн.  

  Людське життя стає справжньою мукою, справжнім пеклом тільки там, де перетинаються дві доби, дві культури, дві релігії. Якби людині античного світу довелося жити в добу середньовіччя, вона б задихнулася, як задихається дикун серед нашої цивілізації. Але бувають часи, коли ціле покоління так застрягає між двома епохами, між двома способами життя, що всяка мораль, всяке почуття норми і безпеки, всяка душевна простота втрачається.

 

   

  1.   В дитинстві ми завше буцали м’яча на подвір’ї біля під’їзду. Не відходили далеко од дому, аби батьки не хвилювалися. Натомість од тих наших ігор хвилювались сусіди. Вони виганяли нас бавитись на стадіон, аби не здіймали перед їхніми вікнами шум та пил.  

  Нещодавно повернувся з Києва, де більшість розмов зі знайомими крутилася довкола мого постійного перебування в Теребовлі. Одна із подруг сказала, що не змогла б жити у ритмі малого міста, їй бракувало би можливости руху, території для маневру, простору.  

​ ​   Рельєф думок   Хтось малює різні фіґури, коли балакає по телефону, а хтось описує кола, просто щось оповідаючи. Хтось вирисовує закарлючки та чоловічків під час нудних подій, хтось вимальовує дивні фіґури, гуляючи містом.