Жити варто так, аби не зоставляти по собі зайвих слідів – ні на небі, ні на землі, ні в інтернеті. І плекати свій сад, аби не проскролити життя та планету.

Немає часу вникати – потрібно поспішати, аби дізнатися більше. Немає часу перевіряти інформацію – треба негайно постити, бо інакше випередять конкуренти

Є такі речі, вибір поміж котрих є визначальним. Цінності та влада, шлях власного розвитку. Делегувати право їх вибирати – це втрачати себе. Власне право називатись людиною

Поки що виглядає на те, що це і є те саме втілення ідеї держави в смартфоні. Держави пуш-повідомлень, котра задовбе вас своїм спамом

Ревіталізація через мистецтво: прекрасні переходи від буденної акустики цехів до мелодичного техно-індастріал саундскейпу створюють чудовий контраст із репертуаром місцевого хору – колектив «Чорнобривці» виконує здебільшого патріотичні та народні пісні.

Зеленський – це народний протест. Колективна дитяча безвідповідальність, коли мале не розуміє, що своєю дурістю карає саме себе.

Що духовніше галичанин себе ставить, то сильніше незгідний за культуру платити.

Російське має стати нецікавим, втратити актуальність. Інше кодування. Настільки, що навіть «Прощай, нємитая…» нічого для нас не промовлятиме

Це мережі напруги. Нейронів, що перетворюються на червоні лінії, ніби сигнали тривоги. В казках люди ходили викричатися в ліс або в ямку, котру закопували. Нині для цього є соцмережі

Так розгортається галицька весна, що пахне не квітом, а вудженою шинкою та печеною паскою, яйками та хроном, горішками та салятами вуйця Влодзя