Торік перший Перегляд сучасного польського кіно «Під Високим Замком» зібрав близько восьми тисяч глядачів. Кількість стрічок, які налічувала програма – 31 – за словами Яцка Жура, консула Республіки Польща у Львові, випадково співпала із кількістю кінотеатрів, які діяли у Львові у 1939 році. Глядачі були приємно-вражені добіркою новинок польського кінематографа та ціною квитків, натомість організатори – приємно здивовані кількістю пошановувачів кінопродукції західного сусіда.

Здавалося – усе вже втрачено, і задекларований Європою «Рік Ваґнера» з нагоди 200-ліття німецького композитора, кане в історію, щасливо оминувши і «найбільшу європейську країну», і її «культурну столицю». Та, як виглядає, достатньо двох-трьох творчих, амбітних і енергійних людей на чолі навіть такої заскорузлої і за формою, і за змістом пострадянської державної установи, як Оперний (навіть нестоличний!) театр в сьогоднішній Україні, щоб усе раптом стало з ніг на голову – а точніше навпаки.  

  Сьогодні у Львові стартує новий фестиваль медіа мистецтва – аудіовізуальний проект ТЕТРАМАТИКА. Впродовж 12 днів, по 13 жовтня включно у програмі: виставки медійних об’єктів, аудіо-візуальні перформанси, обговорення. За організацію фестивалю медійного мистецтва взялася мистецька організація НУРТ, яка також організовує у Львові фестиваль електронної експериментальної музики Vox Electronica, фестиваль сучасного сакрального мистецтва Сакральний простір та чимало інших мистецьких проектів.   

  Презентація монографії Олександра Зайцева «Український інтеґральний націоналізм. Нариси інтелектуальної історії» та препрезентація нового випуску часопису «Україна модерна» (число 20, «Фашизм на сході Європи»).

«Молодь у Львові є відкритою і активною. Тут приємно працювати», - переконаний один із найвидатніших польських перформерів Януш Балдиґа.  

Львівські депутати знову загострюють польське питання у Львові. Тепер вони планують взятися за польські спадщину та символи. Львівська міська рада створила комісію, головним завданням якої буде «впорядкування об'єктів польської історичної спадщини у Львові». Попри обтічну назву, депутати не приховують, що йдеться не про всю спадщину, а передусім про мілітарні символи, зокрема скандальний меч-"щербець" на Личакові.  

«White elephant», «білий слон» — ця ідіома застосовується в англійській мові до збиткових, обтяжливих власникові об'єктів. На жаль, під смутну категорію може втрапити й новенький стадіон у Львові. Питання щодо окупності «Арени Львів» та доцільності її існування постало наступного-таки дня, як футбольні ґранди зіграли свій останній матч на Євро-2012. Хоча й перед тим скептики запитували, чи вартий стадіон вкладених грошей...

Цими вихідними у Першому академічному українському театрі для дітей та юнацтва (Львів) відбулась прем’єра першої на цій сцені, з часів здобуття Незалежності, вистави для старшого юнацтва «Втеча з реальності». Над постановкою п’єси спільними зусиллями працювали львівські та київські постановники. Збруч дізнавався, чи вдалося ТЮГ-у успішно повернутися до реальної проблематики сучасної української молоді після стількох років суцільної класики, хоча й дуже поважної (Шекспір, Мольєр, Марк Твен, Кіплінг, Діккенс, Толкієн…) та світового і вітчизняного «казкарства».  

В Андруховича є розкішний есей. Про дородного гуцула, якого рекрутували в австрійське військо і намагалися вчити муштрі. Муштрувати гуцула – саме по собі це вже заняття утопічне. Та найгірше було те, що гуцул ніяк не міг запам’ятати імені свого вищого командування. Ним був архикнязь лицар Тосканський. Мовою оригіналу – ерцгерцог-ріттер фон Тоскана. Коли капрал зажадав у гуцула повторити це ясновельможне ім’я, той випалив: "Ерц-герц-перц, ріпа з мотузками!". Фонетично близько, треба сказати.  

26 вересня виповнюється 135 років від дня народження Михайла Галущинського (1878–1931) – галицького громадського та політичного діяча, педагога, голови товариства "Просвіта", командувача