Наприкінці квітня у культурному просторі Львова відбулась цікава подія: на мистецьку резиденцію було запрошено київського режисера, актора, куратора Павла Юрова. Організатором проекту стала Мистецька майстерня «Драбина» у співпраці з Центром культурного менеджменту та за підтримки Центру міської історії й управління культури Львівської міської ради.   Зустріч режисера Павла Юрова з акторами і командою Мистецької майстерні "Драбина"

Одинадцять років поспіль на травневі свята подвір'я Ратуші живе власним життям. Щороку доки обабіч, за стінами велетенської брами мерії, на Ринковій площі святкують День батяра, горланять зі сцени уродинні привітання місту (якому, до слова, цьогоріч 757), тут, наче в паралельному світі, панує відокремлена особлива атмосфера — «Флюґери Львова».

Напередодні травневих свят паралельно у Львові та Харкові (ініціатором був Харків) вперше відбулись «Дні квартирних виставок». Звучить якось вкрай архаїчно, адже квартирні виставки – це щось з далеких радянських часів. Інформацію з їх адресами, датами й іменами учасників ніхто не друкував у газетах, а переповідали тільки «своїм», бо «чужі» могли спричинити серйозні неприємності.    

«Найдальше йде той, хто не знає, куди йде, і найдовше будує свою націю той народ, який насправді не знає, якою він її хоче бачити», — сказав на зустрічі з українськими студентами відомий ізраїльський філософ Пінхас Полонський. На запрошення Львівської бізнес-школи він прочитав публічну лекцію «Національна ідея: що це, звідки береться та як працює».

32-й рік поспіль, в середині травня, Львів збирає найбільших зірок України та Європи на щорічному міжнародному фестивалі музичного мистецтва «Віртуози». Цей захід вже став символом весняного Львова. Майже місяць, із 14 травня по 9 червня, у Львівській філармонії лунатиме музика світових майстрів у виконанні видатних музикантів. Жителі та гості Львова мають чергову нагоду відвідати унікальні концерти та відчути вишуканий смак музичного життя міста.  

Від редакції: 13 травня 2013 року виповнилося 50 років від дня народження Олександра Кривенка – провідного інтелектуала нашого часу, непересічного журналіста, громадського діяча, автора багатьох культурних і суспільних проектів, які в багато чому визначали обличчя України на межі двох тисячоліть. Ми добре пам’ятаємо того Сашка, але лише одиниці можуть розповісти, з чого «починався» Олександр Кривенко – такий, яким ми його знали. Своїми спогадами про юність Сашка з нами поділився його побратим Ігор МАРКОВ.  

«9 травня» з погляду львівського журналіста — банальна до нудоти подія. Репортаж про неї можна писати, навіть не відвідуючи «святкові» заходи. «Дєнь пабєди» остогид уже навіть фотокореспондентам — тим єдиним, кого досі тішили кадри з вуличних зіткнень між правими, лівими та міліцією. Що вже казати про пишучих журналістів? Морально важко сидіти півдня у травневу спеку в очікуванні чогось цікавого і підсвідомо розуміти, що «цікавого» тут відбутися не може апріорі.

На прикладі львівських композиторів Василя Барвінського та Андрія Нікодемовича.   Автор висловлює глибоку вдячність людям, які допомагали йому у написанні цього тексту, – директору Наукової бібліотеки ЛНУ ім. Івана Франка Василю Федоровичу Кметю та своєму батькові Юрію Ланюку.  

  Легендарний і багатогранний Іздрик усю осінь і зиму тішив читачів українського інтернету регулярними віршами – натхненними, не схожими на його попередню творчість, щирими часом аж до молитовності. Питання «Чи буде книжка?» виринало у довгих стрічках коментарів чи не кожного разу – надто вже читачі хотіли зібрати в одному фізичному просторі паперових сторінок розкидану у Живому Журналі та Facebook «найінтимнішу лірику». І сталося: 8 травня у книгарнях з’явилося авторське видання Юрка Іздрика «Ю» від «Видавництва Старого Лева».