Нагадуючи про уродини Маестро:   перед цими воротами    хам повинен зупинитися   ці ворота маленькі термопіли    за ними біле полотно   на зеленому лузі    недоторкана держава    поезії за яку ми також    спізнаємо смак крові

На уродини великого Поета згадаємо: «збіглися чорносотенні києви що воно таке є а воно калина моя  батьківщина                         а  я  її  калинець»

Нагадуючи про нинішні уродини Маестро, публікуємо вірш соленізанта зі збірки «Світогляд Світовида» (1973)

  добувши вітер з білого вітрила як рибу зі сітей   вийнявши з очей незнайомої скалку нерозгаданої туги   обікравши кохану з її безсонного сну   викорчувавши з дикого поля душі ще один пень ілюзії   не поминувши зарозуміло барокову зброярню публіцистики   припавши вухом до стіни дня як до в’язничної камери

Приводом до розмови з поетом та громадським діячем, колишнім радянським політв’язнем Ігорем Калинцем стали дві речі. По-перше, його висування на здобуття Нобелівської премії з літератури. По-друге, початок будівельних робіт, що супроводжуватимуть встановлення пам’ятника Митрополиту Андрею Шептицькому у Львові. Теми літератури, перспектив модерністської естетики, а також актуальна та гаряча проблема встановлення пам’ятників у Львові та участі Ігоря Калинця у цьому процесі стали головними при цій бесіді.