З приводу смерти святою отця.   Й. Е. Митрополит Шептицький видав з датою 12-го ц. м. Пастирський Лист з приводу смерти папи Пія ХІ.   Пастирський Лист — дуже обширний, бо займає 7 сторінок друку формату 8-ки. У Пастирському Листі подано широкий огляд діяльности і заслуг покійного папи, зокрема його заслуги для справи зєдинення Церков. Широко насвітлена справа лятеранських пактів і Католицької Акції.  

Може й ніхто не повірить, що в цьому році нашому славному композиторові шістьдесятиліття. Його бадьора постать, енерґійні рухи і жива діяльність заперечували б таку цифру, якби вона як дата народин не сиділа вже в енцикльопедії та історії музики.   В житті культурних народів принявся цього століття гарний звичай використовувати деякі факти життя заслужених діячів для пригадки їх важности та заслуг. Рік 1938 був для нашого національного життя роком пошанування праці Василя Барвінського, рік 1939 може бути ювилейним для Станислава Людкевича.  

Коминяр приносить щастя. Здавна вірять у те люди загалом, а коминярі зокрема, бо перші ловлять себе за ґудзик, коли побачать коминяра і тішаться з такої стрічі, а другі видають калєндарці коли приходить новий рік і ходять по хатах з побажаннями. Навіть колєктури льотерії додають до щасливих чисел усміхненого сажотруса на комині, яку ви можете мати — коли купите льос.  

Видним знаком недалеких зимових свят обох обрядів у Львові були від давніх-давніх літ ярмарочні будки з дешевими медівничками, "николайками" і прикрасами на ялинку, що їх уже з кінцем листопада ставляють на Ринку напроти Народньої Торговлі. Поява тих перших будок була для нас малих, "шкрабів" із вселюдної школи великою втіхою, бо вони саме вводили нас в більш, ніж шеститижневий період найкращих казок і мрій дитячих років.

    Читали в книзі зір, що вродиться Дитя, Якому цілий світ постелиться до ніг; Що на привіт Йому янголи прилетять І сніп огня над Ним припинить з дива біг.     І йшли та вірили, що зайдуть у терем, Що ввесь тонутиме у сяйві золота, І там під гомін сурм зустрінуться з царем, Якому не лячні й пекельні ворота.     І диво див — зоря, що йшла поперед них, Прошила темну ніч, як вогняна стріла. І над колибою на крилах вітряних Понісся дивний спів і поклик янгола:  

Кожний нарід, кожний гурт, кожна людина має свої інтереси і на те нема ради. Як то свого часу мовили старі люди: "Кожна Тереса має свої інтереси". Тому мені зовсім не дивно, що польська преса має інакші інтереси, як українська і — навпаки. Зате дуже мені дивно, що польська преса дивується цьому. Це вже траплялося нераз, але ніколи так сильно, так виразисто, як при справі Карпатської України. Маленька гірська країна зо Карпатами дістала територіяльну автономію. Заселена вона українцями (чи як п. Роїк зі "Слова Передового" каже: русинами.

Останній paз пишу фейлетон на старий лад. Який той лад був то був, але був час до нього звикнути, пізнати, пристосуватися. Я писав і тільки було жури, щоб так якось крутити, аби на другий день не появилася на цьому місці біла пляма. Колиж і появилася, то тільки й було прикрости, що кисла міна дирекції видавництва і недобрий погляд головного редактора.  

Особисто не люблю радія. Іде мені на нерви не тільки тому, що хрипить, тріскотить, пищить і виє, але й тому, що говорить, співає і грає те, що воно хоче, а не те, що я хочу. Всетаки проти радія не аґітую, бо знаю, що осмішив би себе не менше, як наприклад Войцєховскі виборами. Адже грубі тисячі українців мають радія і люблять йoгo вислухати від дошки до дошки. Навіть такі, що спромоглися тільки на детектор і здані на ласку львівської радіостації, на її смак чи радше несмак.  

Події, що ми їх тепер щодня переживаємо, чим більше вони потрясаючі і болючі, тим більше вимагають від нас, щоб ми в них не тратили духової рівноваги і мудрого супокою. Даватися втягати чи під впливом нервів чи провокації до якихнебудь чинів відплати або й насильства булоб шкодою для нашої Церкви і Народу. Тому всіх, що дорожать цими добрами, прошу: нині більше як колинебудь, збережіть усі необхідну в кожному людському діланню розважність.   У Львові, дня 3. листопада 1938. р.   АНДРЕЙ Митрополит.    

Ні в одному місті в Польщі не буває стільки патріотичних маніфестацій, віч і зборів (також і галабурд), скільки у Львові. І ні в одному місті на терені цілої польської держави стільки не говориться про польський характер міста і взагалі про польщину ("польскосць"), скільки у Львові.