Рік у Львові для донецького «Шахтаря» закінчився скандалом: гравці клубу звинувачують львівських уболівальників у нелояльності й хочуть переїхати до іншого міста для ігор у внутрішньому чемпіонаті. Водночас клуб має підписаний контракт зі стадіоном до кінця року і потенційний демарш може вийти «гірникам» в чималу копійку. Але якщо донецький клуб таки покине Львів, то найбільше постраждає саме стадіон, для якого «Шахтар» є головним джерелом доходів.
Не все те любов, що сердечком малюють...
Сиділи «шахтарі» на берегах Полтви і плакали
Виїзний сезон одного з топ-клубів України, донецького «Шахтаря», у Львові склався парадоксально. З одного боку, команда збирала вщерть забиті стадіони з шаленою підтримкою на матчах Ліґи чемпіонів, з іншого боку, мала проблеми у домашніх іграх проти принципових суперників — «Динамо» та «Дніпра», за яких воліли вболівати львів'яни.
Краплею, що переповнила чашу, став півфінал Кубка України. Найяскравішим та найбільш емоційним був захисник донеччан Ярослав Ракицький, на думку якого, львівські глядачі «парафінять» його команду.
«Я більше не хочу грати у Львові. Так нереально вболівати проти нас. За "Динамо" вболівали усі, а нас освистували і парафінили. А тепер за "Дніпро", і нас теж парафінили. Що робити? Переїжджати звідси», — сказав він в інтерв'ю одному з телеканалів. Невдоволення поведінкою уболівальників та бажання переїхати зі Львова висловили й інші футболісти «Шахтаря».
Демарш на «Арені Львів»
Водночас гендиректор донецького клубу Сергій Палкін в інтерв'ю програмі «Профутбол» висловив думку про те, що команда має «сховати емоції» й залишитися у Львові.
Висловлювання дуже емоційного Ракицького, можливо, найточніше відбивають «дискурс» нерозуміння донеччан поведінки львівських уболівальників, адже нерозуміння стосується до того, як же можна не любити команду, яка «привезла» до Львова Ліґу чемпіонів і «врятувала» новий львівський стадіон від запустіння.
Та очевидно й інше. Перш, ніж вдаватися до різких оцінок, гравці донецької команди мали б зважати бодай на те, що насправді у Львові їм ніхто нічого не винен. Саме вони приїхали до Львова і, згідно з правилами банальної логіки, мали б спробувати мінімально інтеґруватися у життя міста. Ці спроби були традиційними — сувенірна крамниця біля стадіону, передматчеві зустрічі з футболістами, виїзди у дитячі команди. Та чи було цього досить, щоби «гірники» могли почуватися у Львові майже як удома? Очевидно, що ні. З іншого боку, проти «Шахтаря» уболівали хіба в низці принципових матчів проти команд, до яких львівські фани мають давні симпатії. Тому нарікання гравців «Шахтаря», які чудово орієнтуються у ситуації з симпатіями та антипатіями уболівальників, виглядають трохи по-дитячому кумедними.
Гра на «карпатівському» стадіоні «Україна»
Та попри суто футбольні причини є й інші. Чому львів'яни не поспішають любити «Шахтар»? Тому що за доволі симпатичними футболістами ховається тінь власника — нелюбого не тільки у Львові хазяїна Донбасу Рината Ахметова, якого багато хто з наших співгромадян схильний звинувачувати в ескалації конфлікту на Донбасі та його кривавих наслідках. Саме Ахметов, і це легко перевірити з реакції соцмереж, на думку багатьох мешканців Львова, «гудів» замість того, щоби зайняти чітку і жорстку позицію щодо сепаратистів, як це зробили його сусіди на Дніпропетровщині. Врешті, є чимало звинувачень на його адресу й у тому, що власник «Шахтаря» підтримував аспірації сепаратистів і надавав їм підтримку.
Зрозуміло, що таке тло з десятками реальних убитих вояків та сотнями скалічених не могло додати балів команді. Адже ні для кого не є таємницею, що спорт загалом, а тим більше футбол, був і є спортом заполітизованим. Під час війни, навіть неоголошеної, від впливових людей чекають вагомих вчинків та відкритого вибору сторони конфлікту. І люди, які намагаються догодити всім чи зайняти нейтральну позицію, платяться за це чи не найбільше.
З іншого боку, легкі натяки на синдром жертви, мовляв, ми переїхали і нас треба шкодувати, які час від часу проскакували з табору команди, також не були надто вдалими, бо йшлося не про людей, які втратили все майно, а про членів команди із захмарними на українські мірки заробітками. Відтак плачі на ріках вавилонських від людей, які не так давно хизувалися супердорогими автами, виглядали якось химерно.
Не можна забути й про те, що насправді «Шахтар» до Львова не переїхав. Адже команда постійно жила у Києві і приїжджала у столицю Галичини тільки на матчі. І, попри вже згадані заходи, не надто напружувалася, щоби бодай якось вписатися в місцевість. Як випливає із заяв гравців, донеччани так і не знайшли для себе «тлумача з львівської», який міг би допомогти накласти їхні побажання та сподівання на місцеву систему координат. Але це розуміння поволі приходить. Принаймні так можна прочитати заяву гендиректора клубу Сергія Палкіна, який сподівається, що мешканці Львова змінять своє ставлення.
«Моя думка, що ми повинні залишитися у Львові, повинні там грати і звертати увагу місцевих уболівальників на нас. Я сподіваюся, що з часом, може, вони будуть по-іншому нас сприймати і по-іншому на нас дивитися», — сказав Палкін програмі «Профутбол».
Найгірше без «Шахтаря» буде «Арені Львів»
Очевидно, що остаточне рішення про те, чи залишатися у Львові, чи шукати іншу «домівку», ухвалюватиме не Палкін. Саме тому гендиректор залишає собі поле для маневру за допомогою різних вставних конструкцій, як у наведеній далі цитаті.
«Спочатку необхідно дограти чемпіонат, а потім приймати якісь рішення. Так, після матчу з "Дніпром" було багато емоційних висловлювань, і я розумію футболістів. Самому ніяково, коли начебто граєш вдома, а нас майже ніхто не підтримує. Складно з цим миритися. Але це все емоції, які минають. Тому поки що все залишається як є», — створив недомовками ще більшу поживу для пліток пан Палкін.
І якщо «гірники» таки ухвалять рішення грати матчі чемпіонату деінде, то «Арена Львів» знову залишиться без якірного клубу, адже з «Карпатами» стадіон пов'язує хіба судовий процес. Від'їзд «Шахтаря» дуже боляче позначиться на «Арені Львів», зауважив генеральний директор стадіону Денис Ринський.
З його слів, співпраця з «гірниками» за розрахунками мала б давати понад половину доходів стадіону. Якщо ж не буде ігор в чемпіонаті України, то стадіон опиниться у скрутному становищі, адже його утримання коштує грубі гроші.
Аншлаґ у касах можна було побачити перед матчами «Шахтаря» у Лізі чемпіонів
«"Арені Львів" і так важко. За нашими підрахунками, на початок року приблизно 56% доходів ми мали б отримати від "Шахтаря". Буде тяжко, бо такий великий стадіон не може функціонувати без футбольного клубу — стадіону потрібна команда, максимально інтеґрована в структуру стадіону», — сказав Ринський і додав, що із «Шахтарем» діє угода до кінця року, однак не відкинув можливості, що цю угоду можуть розірвати.
Водночас директор львівського стадіону сподівається, що матчі єврокубків у Львові гратимуть й інші команди, наприклад той-таки «Дніпро», до якого дуже прихильно ставляться львівські уболівальники. Однак жодних конкретних перегорів на цю тему з дніпропетровським клубом ще не провадили.
Сектор ультрас «Шахтаря» на «Арені Львів» славить українських героїв
КОМЕНТАРІ
Редактор сайту football24.ua
Юрій БАСЕНКО:
НЕМОЖЛИВО ЗДОБУТИ ЛЮБОВ ЛИШЕ ФАКТОМ ПРИВОЗУ МАТЧІВ ЛІҐИ ЧЕМПІОНІВ
«Насправді, попри гучні заяви, "Шахтар", не має особливого вибору, де проводити матчі. Так, ігри чемпіонату України донецька команда може грати хоч в Черкасах, хоч в Житомирі, а що стосується матчів єврокубків, то тут вибір невеликий, якщо не сказати обмежений. УЄФА акредитувала лише Київ і Львів, скоріш за все нічого не зміниться і на наступний сезон. Не поїде ж "Шахтар" проводити матчі ЛЄ або ЛЧ у Київ! Тому з величезною часткою ймовірності можна стверджувати, що як мінімум євросезон гірники проведуть на "Арені Львів".
Що стосується матчів УПЛ, то немає ґарантії, що в суто гіпотетичних Черкасах, Тернополі чи Чернівцях у матчах проти Дніпра чи Динамо не повториться ситуація "Арени Львів", коли майже весь стадіон вболівав проти номінального господаря, тобто "Шахтаря". Тому їздити-переїжджати в пошуках місця, де б тебе підтримали в матчах з конкурентами — невдячна справа, як на мене. Тим паче, що у Львові проти "Шахтаря" відверто вболівали лише в матчах з "Динамо" і "Дніпром". У поєдинках з іншими командами такої ситуації не прослідковувалося.
Зрештою, думаю, що менеджмент "Шахтаря" все ж зрозуміє, що неможливо здобути любов вболівальників з інших міст лише фактом привозу матчів Ліґи чемпіонів. Команда з іншого міста — це команда з іншого міста. Львівський вболівальник купує квиток на матч і має право вболівати за кого хоче. І так вже історично склалося, що "Динамо" і "Дніпро" — це дружні для Львова команди, до них тут було особливе ставлення ще з часів СРСР. А проти традицій, вочевидь, не попреш».
Заступник голови Львівської ОДА
Юрій ПІДЛІСНИЙ:
СТАВЛЕННЯ ДО «ШАХТАРЯ» — ЦЕ СТАВЛЕННЯ ДО ВЛАСНИКА
«Гадаю, що ставлення до "Шахтаря" визначається ставленням до власника. І це не провина львів'ян чи футбольних фанатів.
Матчі міжнародного рівня дорівнюють престижу держави. А коли відбуваються матчі у внутрішньому чемпіонаті, то одразу згадують роль власника у подіях на сході. Щодо того, що можна зробити для зміни ставлення до команди, то кроки мають бути з двох сторін. Звичайно, що "Арені Львів" буде складно виживати без "Шахтаря" та міжнародних матчів».
Координатор Громадської ініціативи «Економічний бойкотний рух»
Олег РАДИК:
ПОДУМУЄМО НАД КАМПАНІЄЮ ПРОПАҐАНДИ БОЙКОТУ «ГІРНИКІВ»
«Наскільки мені відомо, "Шахтар" нічого не зробив для покращення свого іміджу серед львів'ян. Серед патріотично налаштованих українців. Ба, я не чув про допомогу біженцям з Донбасу, які осіли на Галичині. Просто піар донецьких менеджерів не працює. Війна. Львів є Львів... Та й дружба між вболівальниками "Карпат" і "Дніпра" чи київського "Динамо" триває десятки років. А після істеричних заяв Ракицького, який минулого року, до речі, відпочивав в окупованому Криму...
Наша спільнота всерйоз подумує над кампанією пропаґанди бойкоту "гірників". Це наше місто і наша країна. Хай це ж доведе Ракицький. Цікаво, він підлягає мобілізації?
Кореспондент «Радіо «Свобода» у Львові
Галина ТЕРЕЩУК:
АХМЕТОВ ЗНАВ, КУДИ ВЕЗЕ СВОЮ КОМАНДУ
«Говоритиму не як знавець футболу, а як львів'янка. У цій ситуації з образами "Шахтаря" є пів-на-пів політики та нерозуміння того, куди вони приїхали. Бо ми знаємо, що ніколи львів'яни не були прихильними до донецького "Шахтаря", а вболівали за свої "Карпати", а потім за "Динамо" та "Дніпро". І не тому, що "Шахтар" такий злий, а тому, що тут є свої команди.
І тому якщо команда, яка сюди їде, а радше люди, котрі за нею стоять, тобто власники, хотіли, щоби команду у Львові полюбили, то треба було цього прагнути, хотіти познайомитися з львів'янами, показати себе жителям міста. Я розумію, що, може, ця команда ходить у футбольні дитячі клуби і так далі, але це дуже невелике середовище, що обмежується дітьми та батьками, причетними до цих команд. Вони не показали себе львів'янами, не показали, які вони є. Вони навіть не показали свого бажання полюбити Львів: живемо у Києві, граємо у Львові, ми такі хороші, привезли вам Ліґу чемпіонів, любіть і сприймайте нас!.
До цього варто додати висловлювання представників клубу, які були не футбольними, а радше політичним, а також те, що, за моїми даними, "гірники" хотіли купити "Арену Львів", але їм відмовили. Тому в ситуації, що склалася, провина радше не львів'ян, а представників клубу, які займаються промоцією, чи їхньої піар-служби, бо навіть журналістам важко добитися до "Шахтаря" по якісь коментарі. Я до них час від часу зверталася і мала такий невеличкий неґативний досвід. Команда не була відкрита, я вважаю, вона приїхала до Львова, який демонструє свою відкритість, але не пішла назустріч, бо цей крок вони мали б зробити, а не львів'яни.
Усім відомо у Львові, як у Львові ставляться до Ахметова. Він добре знав, куди везе свою команду. Хоча кілька років тому я пригадую випадок, коли той же Ахметов гуляв центром Львова без щільної охорони і львів'яни брали у нього автографи. Але це було до часів Януковича-президента, а за останній час неґатив до нього та Ахметова зріс, відтак "гірники" знали, у яке середовище їдуть, і нічого несподіваного не сталося.
Це все дуже легко загладити. Для початку "Шахтар" має сказати, що він хоче далі тут грати, — мені так здається. А крім того, клуб мав би шукати шлях до відомих львів'ян, поспілкуватися з ними, піти у львівські клуби, побувати у військовому госпіталі, бо я не чула, щоби вони там були. Хоча, можливо, я щось пропустила і вони тихо допомагають та не афішують. Їм просто треба активніше долучитися до львівського життя».
26.05.2015