Каталонія вирішила трохи датися на стримання. Представники уряду провінції, який ще зовсім недавно декларував твердий намір створити самостійну державу, вже не проголошують своїх звичних полум'яних філіппік. Все вказує на те, що місцеві політики усвідомили нереальність втілення в життя попередніх гасел про незалежну державу Каталонію до середини 2017 року.     

Польща потрапила під унійний монітор. Таким було рішення Європейської Комісії, яка у середу, 13 січня, провела в Брюсселі засіданні, на якому обговорювалося питання про дотримання норм і принципів правової держави в Польщі. На ньому, зокрема, вирішувалося питання, чи не задіяти правовий механізм ЄУ і не вдатися до моніторингу дотримання принципу верховенства права в Польщі.    

Експертно-журналістська група Bellingcat, яка, зокрема, займається розслідуванням катастрофи авіалайнера Boeing 777 Malaysia Airlines, яка трапилася 17 липня 2014 року, звузила список ймовірних винуватців трагедії до 20 осіб. Це – російські військовики. Політичне ж керівництво Росії, без команди котрого фатальний постріл «Бука» був би неможливим, поки що виведене за дужки розслідування.    

Останні півроку політики Європейської Унії з тривогою поглядали в бік Варшави, де до влади впевнено йшла правоконсервативна опозиція — партія «Право і справедливість». Брюссельські завсідники інтуїтивно відчували, що раніше чи пізніше конфлікту з новою польською владою не уникнути. Адже ще свіжими були спогади про президентство Леха Качинського і прем'єрство його брата Ярослава. Але навряд чи хто передбачав, що до конфлікту дійде так блискавично.    

Франція чорнішає з кожним днем, немов ґанґренна кінцівка. Чорний — корпоративний колір ультраправої партії «Національний фронт» (Front National). Нині партія під керівництвом Марін Ле Пен є фаворитом політичних симпатій французів, і це яскраво продемонстрували результати першого туру локальних виборів. Перемогу правих радикалів у Франції Кремль може сміливо зарахувати у свій геополітичний актив.    

З часу паризьких терактів, від тієї фатальної «п’ятниці 13-го», минуло вже кілька днів, що дає нам шанс поговорити про ті інциденти розважливіше. Спробувати розібратися, як до цього дійшло, хто винен і чого очікувати далі.     Спершу пригадаємо послідовність  тих жахливих подій увечері, 13 листопада:  

Світова антидопінґова аґенція (WADA) звинувачує Москву, передовсім ФСБ і російське міністерство спорту. Існують досить обґрунтовані підозри, що російські спецслужбовці втручалися в допінґ-контроль своїх співвітчизників-спортсменів. Якщо інкримінації будуть доведені, то Росії загрожує тотальна спортивна дискваліфікація разом із забороною виставляти команду на літній Олімпіаді-2016.    

Новообраний парламент Каталонії почав цього тижня свою роботу. Прихильники сецесії мали надію, що саме цей склад парламенту без зволікань проголосить незалежність провінції. Проте від форсування подій довелося відмовитись, каталонці не виправдали до кінця надій автономістів. Довелося обмежитись презентацією проекту резолюції, яка, проте, містить покроковий план створення незалежної держави протягом півтора року.    

Те, що на чергових президентських виборах у Білорусі 11 жовтня переможе Олександр Лукашенко, ні в кого не викликало сумнівів ще задовго перед самим актом народного волевиявлення. Соціологія, відносна стабільність у країні, геополітична ситуація навколо — давали чинному голові держави всі козирі для звитяги. Тому доречніше поставити питання в іншій площині, а саме: чи готовий «бацька-5.0» змінюватися на краще?    

5 жовтня 2015 року ввійде в аннали історії як епохальний день для світової торгівлі. Дванадцять країн тихоокеанського реґіону (разом зі США та Японією) підписали угоду про створення торговельного союзу. Нове утворення називатиметься Транс-Тихоокеанським партнерством (Trans-Pacific Partnership Agreement — TPP), й буде (поки що) найбільшою в світі торговельною спілкою. Експерти вже встигли спрогнозувати, що TPP мало б послабити світовий економічний вплив Китаю.