Вперше за понад рік Україна отримала позитивний месидж з Європи. Минулого тижня Палата представників – нижня палата парламенту Нідерландів – підтримала законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄУ. Багато українських ЗМІ поспіхом повідомили, що остаточна ратифікація нарешті відбулася. Насправді ж останнє слово ще за Сенатом, і тут можливі неприємні сюрпризи.  

Що за чорна кішка пробігла між Росією та Білоруссю? Дрібне протистояння, яке швидко вичерпається, чи таки глибока й антагоністична криза взаємин? Точно відповісти на це запитання навряд чи вдасться відповісти найближчим часом. Мінськ з Москвою вже неодноразово вели війну нервів, а потім йшли на мирову. Утім існують передумови, що нині це протистояння може перерости у щось поважніше.    

У другій половині січня сталися дві пов’язані між собою події, котрі вже зіграли свою шкідливу роль  у розвитку стосунків між Україною та Польщею. Перша подія – це абсолютно незрозуміла, фактично непояснена й нівроку шкідлива заборона СБУ на в’їзд до України президентові Перемишля. Друга – така ж незрозуміле й погано пояснене владою скасування цієї заборони.    

Володимир Путін особисто нацькував ланцюгових кремлівських гакерів на американські сайти. Такий висновок міститься в спільній доповіді головних розвідслужб США. Кремль намагався вплинути на хід президентських виборів у Сполучених Штатах. А що означатиме таке дізнання для президента-електа Дональда Трампа?    

Станом на 13 грудня 90 % Алеппо вже перейшло під контроль армії Башара Асада. Ще якийсь день-два — і головна цитадель підтримуваних Заходом сирійських повстанців завалиться. Так Алеппо замість того, щоб стати кісткою в горлянці Кремля, стане ще однією його геополітичною перемогою.     

Кремль прагне заново перерозподілити світ на зони впливу між важливими глобальними гравцями. Тобто вчинити таку собі «Ялту-2». Причому, на переконання російських очільників, таких global player’ів у світі є лише два: Москва і Вашингтон.     

Німеччина реально побоюється гакерської атаки Кремля. Спецслужби ФРН алярмують: Москва може спробувати втрутитися у вибори Бундестагу наступного року, як цьогоріч втрутилася у президентські вибори в Сполучених Штатах.    

Наближається 2017 рік – рік, коли в багатьох країнах ЄУ відбудуться парламентській й президентські вибори. Багато політичних сил, котрі бажають потрапити у владу, в своїх передвиборчих програмах нещадно інструменталізують тему антиросійських санкцій, подаючи їх як ледь не головну причину економічних проблем. Наскільки ж реально європейські санкції й російські контрсанкції вплинули на соціально-економічну ситуаціє в Європі?    

Наприкінці цього тижня глави держав та урядів ЄУ зібралися в Брюсселі, аби вирішити питання антиросійських санкцій у зв’язку з «варварською» поведінкою Росії в Сирії. Кількома днями перед тим настрій учасників саміту був щонайрішучішим, мовляв Кремль зарвася і його треба покарати. Утім на саміті все завершилося пшиком.    

15-16 жовтня в індійському курортному місті Гоа пройшов щорічний саміт BRICS. Захід мав би хоч трохи підбадьорити росіян, мовляв не все так зле у нашому геополітичному становищі: не всі від нас ізолювалися, ми входимо в групу країн, де мешкає третина населення землі, групу, яка динамічно розвивається, групу, яка монолітна як ніколи. Але саміт засвідчив усе з точністю до навпаки.