Головним меседжем, який світ почув з візиту російського президента Владіміра Путіна до Фінляндії цього тижня, були майже відкриті воєнні погрози Кремля як реакція на плани скандинавської країни вступити до НАТО. «Збройні сили Фінляндії стали б частиною військової інфраструктури НАТО, яка за ніч зможе наблизитися до російського кордону.

Фактично все перше півріччя ми спостерігали зростання цін на нафту. Звісно, що такий стан справ не міг не тішити передовсім Росію, кремлівські завсідники вже потирали руки, передчуваючи повернення тлустих деньочків. Проте ситуація останніх днів на ринку вуглеводнів змусила їх знову засумувати    

Менш ніж за тиждень Франція прийматиме Чемпіонат Європи з футболу. А соціальна атмосфера в країні не надто сприяє гостинності. Не ходять деякі потяги, негаразди з функціонуванням громадського транспорту, перебої з подачею електроенергії. Всі піддалися страйковій атмосфері. Незабаром можуть перестати літати авіалайнери, оскільки й пілоти мають намір долучитися до акції протесту.    

За минулий тиждень у Східній Європі сталися дві знакові події, які суттєво посилили безпекові ґарантії континенту й водночас спровокували Москву на обурені заяви. Перша з них — це встановлення на бойове чергування американського комплексу протиракетної оборони системи Aegis Ashore на румунській військовій базі Девеселу. Друга — закладення першого каменя під будівництво військової бази в селищі Радзіково на півночі Польщі, яка теж стане частиною системи ПРО США в Європі.  

У Досі, столиці Катару, в неділю, 17 квітня, відбудеться доволі значуща подія. Організація країн-експортерів нафти вперше сяде за стіл перемовин зі своїми євразійськими конкурентами — Росією і Казахстаном. Учасники зустрічі домовлятимуться про заморожування видобутку «чорного золота». Чи можна стверджувати, що готується картельна змова? Безумовно. Причому змова явно антизахідна.    

Зайве казати, що негативний результат на нідерландському референдумі став тлустою ложкою дьогтю в діжці меду – солодких євроатлантичних устремління України. Але й для самого європейського проекту він став не меншою прикрістю і загрозою. Деякі європейські топ-політики навіть стверджують, що для Брюсселя це може вилитися у значно серйозніші проблеми, аніж для Києва.    

«Супервівторок» у США став днем тріумфу для демократки Гілларі Клінтон і республіканця Дональда Трампа. Одна й другий перемогли на праймерізах та кокусах у семи штатах й таким чином значно наростили свій відрив від конкурентів-однопартійців у боротьбі за номінацію на звання кандидата в президенти. І хоча, як стверджують фахівці, говорити про їхню перемогу як очевидний факт, ще явно зарано, ми можемо вдатися до певних моделювань ситуації.    

У п'ятницю, 12 лютого, на Кубі має статися подія історичної ваги: Папа Римський нарешті зустрінеться з Патріархом Російської Православної Церкви. Глави двох Церков відбудуть бесіду, не виходячи з міжнародного летовища Хосе Марті в Гавані, й навіть підпишуть спільну декларацію. Хоча фактично ніхто з експертів не прогнозує, що зустріч спричинить більш-менш відчутне позитивне зрушення у взаєминах Церков. Поки що для цього не створено належних підстав.    

Каталонія вирішила трохи датися на стримання. Представники уряду провінції, який ще зовсім недавно декларував твердий намір створити самостійну державу, вже не проголошують своїх звичних полум'яних філіппік. Все вказує на те, що місцеві політики усвідомили нереальність втілення в життя попередніх гасел про незалежну державу Каталонію до середини 2017 року.     

Польща потрапила під унійний монітор. Таким було рішення Європейської Комісії, яка у середу, 13 січня, провела в Брюсселі засіданні, на якому обговорювалося питання про дотримання норм і принципів правової держави в Польщі. На ньому, зокрема, вирішувалося питання, чи не задіяти правовий механізм ЄУ і не вдатися до моніторингу дотримання принципу верховенства права в Польщі.