Стрибок євро

Тепер можна впевнено стверджувати, що фінансову кризу в єврозоні подолано. Єдина європейська валюта стрімко нарощує свій курс. Потужного імпульсу євро додали оптимістичні новини з Німеччини про перспективи формування нової урядової коаліції.

Цифри на українських обмінниках за два минулих місяці не створюють підстав для втіхи. Гривня стрімко падає з дня на день. Навіть традиційне новорічно-різдвяне падіння курсу західних валют цьгоріч не спрацювало. Але навіть на тлі цієї загальної валютної тенденції годі було не зауважити стрімкого зростання курсу євро: 16 січня він перевалив психологічний бар’єр у 35 гривень.

Таким чином через українські кантори ми мали можливість відчути тренди на західних фінансових біржах.  Могли вловити вплив на європейську валюту новин про формування уряду в Берліні й оптимістичних оцінок перспектив господарки Європейської Унії.

На світовому валютному ринку євро здійснив стрімкий злет щодо долара 12 січня. Саме тоді, як повідомляло наше видання, з’явилася новина про перший, але доволі вагомий успіх коаліційних перемовин між Християнсько-демократичним союзом, Християнсько-соціальним союзом і Соціал-демократичною партією Німеччини. Стало, зокрема, відомо, що досягнуті домовленості зафіксовані в підсумковому комюніке обсягом 28 сторінок. Там перераховані завдання, які має намір вирішувати майбутній німецький уряд: політичні, оборонні, економічні, інвестиційні, соціальні, наукові тощо. Ключем до оновлення Європейського Союзу названо поглиблення і розширення німецько-французького співробітництва. 

Принциповим на попередніх консультаціях був компроміс, досягнутий між консерваторами і соціал-демократами з проблеми біженців. Учасники перемовин зійшлися на тому, що німецьке суспільство здатне інтегрувати 180-220 тисяч мігрантів на рік, а тому і загальний приплив біженців не повинен, на їхню думку, виходити за вказані межі. Разом з тим, непорушним залишається закріплене в конституції індивідуальне право на політичний притулок в Німеччині і її прихильність до Женевської конвенції з питань біженців.

Так от, після повідомлень про успіхи коаліційних перемовин євро щодо долара підскочив до позначки 1,2140, тобто досягнув свого найвищого рівня з грудня 2014 року.

Чи закінчилася в Німеччині урядова криза? Про це ще рано стверджувати однозначно, наразі можна запевнити, що у цьому питанні знято пелену суцільного песимізму, яка застеляла бачення німецьких перспектив останні чотири місяці, після завершення виборів до Бундестаґу. Суттєво послабити євро теоретично можуть ще німецькі соціал-демократи, якщо на своєму з'їзді 21 січня вони відкинуть досягнуту 12 січня домовленість про коаліційні перемовини з блоком ХДС/ХСС. Хоча експерти прогнозують, що такий розвиток подій малоймовірний, оскільки більшість членів СДПН і раніше виступала за відновлення «Великої коаліції», а радше керівництво опиралося тому, щоб таки взяти на себе відповідальність за долю країни й відновити співпрацю з християнськими демократами.

Поки що міжнародні інвестори вірять у перспективу швидкого створення стабільного уряду в найбільшій економіці єврозони і Євроунії, а тому почали активно скуповувати євро. Чи, якщо бути точнішим, продовжують скуповувати європейську грошову одиницю, оскільки займалися цим фактично цілий 2017 рік. Саме тому за минулий рік курс євро щодо долара зріс з 1,04 до нинішнього рівня в 1,21, тобто майже на 17 відсотків. А для стабільних валют (не таких як гривня, російський чи білоруський рубль) це є доволі відчутним стрибком.

Дивовижність ситуації полягає в тому, що таке значне зміцнення євро відбувалося в ситуації, коли Європейський центральний банк вперто заявляє про наміри ще довго тримати свою ключову ставку на нулі. У той час як Федеральна резервна система США минулого року тричі підвищувала відсотки. Таким чином, різниця між рівнями ставок в США і єврозоні досягла вже півтора відсотка. А навіть студент-економіст знає, що доречніше скуповувати ту валюту, щодо якої відповідна фінансова інституція встановлює найвищу облікову ставку, адже тоді вищою є й прибутковість державних облігацій. Тобто, виходячи з цієї логіки, зростати мав би саме долар, а не єдина європейська валюта. Додатковим стимулом для вкладання капіталів саме в долар мали б слугувати повідомлення з американських фондових бірж, де останнім часом ключові індекси встановлюють один історичний рекорд за іншим, а також обіцянки президента Дональда Трампа щодо податкової реформи та інших заходів стимулювання зростання американської економіки.

Чому ж фінансові спекулянти діють не за звичними, роками виробленими схемами? Можна припустити, що вони намагаються брати до уваги значно більше число чинників. Зокрема й політичних, наочним свідченням чого став стрибок курсу євро після успіху коаліційних перемовин. Але тут треба розглядати питання навіть ширше за подолання урядової кризи в Німеччині. Тут можна стверджувати про вихід єврозони загалом з кризової ситуації. Адже пригадаймо, ще кілька років тому йшли реальні розмови про фіаско «експерименту» з єдиною європейською валютою й про перспективи повернення до національних валют.

Взагалі у багатьох міжнародних інвесторів (особливо американських і азійських) виникало враження, що Європа у вогні, що Унію роздирають внутрішні і зовнішні конфлікти, які можуть призвести до розпаду спільноти і руйнування єврозони разом з грошовою одиницею євро.

Особливо жорстко цю тему піднімали на тлі фінансово-банківської кризи в Греції, коли там до влади прийшли ліві популісти на чолі з Алексісом Ципрасом. Атени погрожували розірвати всі домовленості з Брюсселем, припинити болісні реформи, які були умовою мільярдної фінансової допомоги Греції. Та згодом, відчувши тупиковість ізоляційного курсу, Ципрас і його уряд повернулися до співпраці Брюсселем та виконання своїх зобов’язань.

Існували також ризики, що єдність євроленду порушать суперечки навколо антиросійських санкцій, запроваджених після анексії Росією Криму та агресії на Донбасі. Утім і цей аспект ризиків вдалося залишити в минулому. 

А ще був референдум у Великій Британії та його рішення про Brexit. Ще одне випробування для єдиної європейської валюти, яке все ж євро змогло з честю витримати.

Тож фактично з початком 2017 року єдина європейська валюта почала чітко сигналізувати позитивні тенденції. Валютний ринок розвернувся, і євро після дворічного нападу недуги знову почав міцніти. І за минулі 12 місяців фахівці мали можливість переконатися, що це не випадковість, не тимчасовий відступ, а чіткий тренд. Єврозона зокрема й Європейська Унія загалом змогли повернути віру в себе, в свою перспективність і стабільний розвиток.