Цього тижня у комісіях британського парламенту розпочалися два надзвичайно важливих розслідування, інформація про які, на жаль, затерлася на тлі скандалів з вигнанням російських дипломатів та пожежею в Кемерові. Перше стосується Cambridge Analytica й велетенського витоку персональних даних з Facebook. Друге – «брудних» російських грошей та їхнього використання для корумпування британських чиновників.     

У Словаччині триває політична криза. Найглибша з часу утворення республіки шляхом сепарації від Чехії. Спричинило її вбивство журналіста, котрий пов’язав вітчизняний уряд з італійською мафією. Навіть відставка прем’єра поки що не вгамувала пристрастей у суспільстві.    

Чому Чому Nord Stream 2 є шкідливим для Європи? На це запитання відповідають у відкритому листі до німецького уряду та Єврокомісії семеро депутатів від чотирьох парламентських партій ФРН. Їхня арґументація доволі переконлива, навіть попри те, що у листі вони не вказали ще одного суттєвого чинника «шкідливості», який стосується безпосередньо України та російської агресії.    

9 лютого в південнокорейському Пхьончхані розпочалися XXIII зимові Олімпійські ігри. Ігри знакові уже хоча б тому, що Росія як держава, амбітна й потужна спортивна держава, не братиме в них участь. Такою була кара за допінґовий скандал.    

Тепер можна впевнено стверджувати, що фінансову кризу в єврозоні подолано. Єдина європейська валюта стрімко нарощує свій курс. 

Рішення Дональда Трампа визнати Єрусалим столицею Ізраїлю не могло не спровокувати протестів в арабському світі та засудження в Європі. Близький Схід, де ніколи не бракувало спалахів насильства, отримав ще одне джерело ескалації. Свій головний біль через це рішення отримала й Україна. Чи так вже конче було главі Білого дому реанімовувати законопроект, який припадав пилюкою 22 роки?    

Цікаво, що ще повинен втнути Кремль, аби західні політики нарешті цілковито усвідомили загрозу, яка від нього виходить? Щоправда, потроху справа розуміння зрушує з мертвої точки, про що свідчать заяви британської прем’єрки, іспанських правоохоронців чи американського розвідувального співтовариства. Але чомусь симетричних ходів у відповідь – поки що катма.    

Чехія може стати менш проєвропейською, більше проросійською і антиукраїнською. Так можна зінтерпретувати результати останніх парламентських виборів у країні. А може залишитися і такою, як була, а то й стати ще прозахіднішою чи проамериканською. Експерти досі плутаються у намаганні спрогнозувати майбутні дії партії-переможниці та її непевного лідера.    

Проблема з курдським суверенітетом – ще складніша за каталонську. Оскільки евентуальна держава може постати у найгарячішій нині точці на планеті, ще більше заплутуючи й без того складний близькосхідний вузол.    

От фактично й завершився «виборчий рік» у Європейській Унії. Кремль його програв. Це стало зрозумілим з оголошенням результатів виборів до Бундестаґу.