Вчора, 2 лютого, на могилах воїнів УПА у Монастирі та Верхраті (колись етнічні українські села Любачівщини, нині територія Республіки Польща) відбулася акція вшанування пам'яті як протест проти вандалізму та байдужості щодо цього вандалізму з боку держави.
«Ушануймо українські могили і цвинтарі, поставмо нові хрести замість сплюндрованих, відновімо розбиті таблиці з прізвищами тих, які загинули понад 70 років тому! Робімо це і з думкою про нас, що нині живемо, і для майбутніх поколінь! Хай наші дії будуть – як і слова апелю 2016 року і нашого сьогоднішнього заклику – виразом усвідомлення спільності культури та історії, а також і усвідомлення спільної загрози з боку агресивного націоналізму, якому ми рішуче протистоїмо», – цими словами Іза Хруслінська відповіла на питання "чому ви знову в Монастирі і Верхраті?".
Нагадаємо, у січні цього року виявили черговий акт вандалізму щодо могил воїнів УПА на горі Монастир (загинули в бою з НКВС у березні 1945 року): невідомі знищили меморіальну таблицю, зірвали та вкинули у яму вишивані рушники, якими минулорічної осені польські активісти обв’язали навколишні дерева. Таке сталося тут уже не вперше – надмогильний пам’ятник, таблицю із прізвищами похованих та навіть хрест вандали розбили у липні 2015-го, а потім у жовтні 2016 року.
«Польська держава досі публічно не засудила ні актів вандалізму, ні злочинців, що його здійснили. Ми не хочемо, щоб історія повторилася, ми хочемо будувати сьогодення і майбутнє на спільних цінностях, які завжди були нам близькі", – заявили активісти, що вшановували пам’ять загиблих у Монастирі та Верхаті 3 листопада минулого року. Тоді на могилах встановили хрест, римо-католицький та греко-католицький священники відслужили панахиду, а на деревах пов’язали вишивані рушники.
Вчора, як і в листопаді, у Монастирі серед присутніх на акції вшанування пам’яті були Данута Куронь, Данута Пшивара, Іза Хруслінська, Аннa Домбровська, Пьотр Вуйцік, Бартош Пєхович, Петро Тима і група представників української громади з Перемишля. Могили знову прибрали та встановили нову надмогильну таблицю з написом: "Громадяни Польщі української національності полягли в бою з НКВС 2/3 березня 1945 року. Вічна їм пам'ять!”
«Ми пов'язали на хресті новий рушник – на знак того, що варвари не будуть за нас вирішувати, чи має право вишитий рушник як символ української ідентичності освячувати пам'ять загиблих українців на території Польщі», – каже Іза Хруслінська.
Пронизливу промову виголовив на могилі у Монастирі голова ОУП Петро Тима. Він відзначив глибоку символічність усього того, що відбувається з українськими похованнями у Польщі.
"Каміння значать менше або нічого не значать. Монастир ніби існує – в уламках пам'яті, в новинах, на сторінках урядових документів, на листках історичних публікацій. Уламки губляться, пропадають – десь на Мазурах, Помор'ї, у просторах України, у містах Канади. Поодиноке, неоднорідне, з крихтами пам'яті і значень. Незабаром цілковито згинуть. Залишиться тільки ліс, згадки на сторінках книжок, шпальтах газет. Короткі, сухі, позбавлені людей та емоції життя", – сказав він.
03.02.2020