Нова хвиля мобілізації породила в Україні болючу і неприємну дискусію: хто йде, а хто не йде боронити державу від ворога; чий реґіон поклав більше життів у війні на Донбасі; хто боїться — а хто просто не хоче воювати у «незрозумілій АТО» та ще й за «чужий Донбас»; хто є справжнім, а хто вдаваним патріотом.

У недавньому слові до спільноти УКУ Мирослав Маринович зазначив, що для нього 2014 рік почався 11 грудня 2013-го, невдовзі після першої спроби розчавити наметовий табір на Майдані Незалежності. Того дня пан Мирослав зачитав звернення від університету з вимогою негайної відставки керівництва держави — і був вражений, як переповнена каплиця на Свєнціцького у Львові вибухнула схвальним оплесками невдовзі після пронизливої тиші.

Один з найбільших стереотипів, що огортають постать Вячеслава Чорновола, стосується до його відданості ідеям федералізації України. Чорновіл справді був прибічником федералізму на ранньому етапі політичної діяльності. 1989 року він декларував, що Україна має бути «союзом земель». Наступного року став одним із засновників Галицької асамблеї — об'єднання депутатів обласних рад Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей, яке проголосило консолідацію зусиль на противагу радянському центру.  

Призначення Олександра Турчинова секретарем Ради національної безпеки і оборони відновлює позиції «яструбів» в українській владі. Колишній голова парламенту та виконувач обов'язків президента запам'ятався категоричними підходами до вирішення конфлікту на Донбасі й різкими заявами щодо Росії, він став уособленням явища, яке в російських медіях дістало назву «київська хунта».

Найближчим часом Україна відмовиться від позаблокового статусу й офіційно проголосить курс на вступ до НАТО. За українським законодавством, повноваження визначати засади зовнішньої політики належать Верховній Раді. Парламент готовий до ухвалення стратегічного рішення. Минулого тижня профільні комітети ВР розглянули на своїх засіданнях законопроекти про скасування позаблокового статусу і схвалили їх для подальшого ухвалення у сесійній залі. Отже, жодних перешкод для формального відновлення інтеґрації в НАТО вже не існує, крім політичної волі керівництва держави.

Кабінет Міністрів Арсенія Яценюка здобув імунітет від можливої відставки на цілий рік. Недоторканність прийшла до Уряду водночас зі схваленням програми його діяльності Верховною Радою — як і каже українська Конституція. Підхід такий: кабінет, затверджений парламентом, презентує депутатам план своєї роботи — нардепи з цим годяться, і уряд із річним carte blanche береться втілювати задуми, не переймаючись можливістю бур. Власне, цього епізоду з української Конституції досить, аби підкреслити важливість і винятковість акта — програми Уряду.

У п'ятницю народні депутати отримали свої персональні робочі кабінети й почали облаштовувати їх сімейними світлинами, улюбленими картинами та іншими предметами побутового затишку. Особисті кабінети розподіляються між обранцями залежно від їхньої приналежності до парламентських комітетів: на одному поверсі — реґламентний комітет, на іншому — спортивний тощо. Самі ж комітети було сформовано напередодні на сесійному засіданні — це дійство супроводжувалося гучними суперечками, скандалами та навіть бійкою.  

Політичні лідери України мали ідею-фікс — якнайшвидше затвердити склад Кабінету Міністрів. Вони вчасно впоралися із цим завданням, однак зіпсували важливе дійство власним поспіхом. Уряд було сформовано з додаванням неприємних традицій, притаманних політиці попереднього режиму. Декотрі кандидатури не пройшли адекватного обговорення серед народних депутатів і врятувалися тим, що голосування відбувалося загальним «пакетом». За спинами інших міністрів у цій постанові сховалося також Міністерство інформаційної політики, яке очолив близький приятель президента Юрій Стець.

На урочистому засіданні новообраної Верховної Ради телевізійні камери вихопили обличчя Арсенія Яценюка, що сидів засмучений поміж депутатських рядів і кривив губи. Він щойно оголосив про складення повноважень перед новим парламентом — цю процедуру, за Конституцією, проходить кожен голова уряду. «Місію виконано», — підсумував свою роботу Яценюк. Арсеній Петрович добре знав, що саме йому довірено повторно вступити на пост, за який він боровся протягом виборчої кампанії. Та все ж новий старий прем'єр виглядав доволі понурим.  

За підрахунками «Z», у Верховній Раді VIII скликання з'явиться 238 неофітів, які раніше не мали досвіду роботи нардепами. Водночас 185 осіб вже обиралися до Верховної Ради чи в попередньому, чи в минулих скликаннях. За показниками новизни/старизни парламент не надто радикально відрізняється від попередніх скликань.