Йшла демонстрація, що була парадом, величезним, вимушеним і млявим, як самі тодішні часи. Всім було сильно смішно і страшенно встидно з цього сороміцького спектаклю
Осінь по-іншому впорядковує всі навіть давно і добре знайомі краєвиди, відриває небачене в них перед тим, усуває заслони, заливає своїм особливим і пізнім сяйвом...
Чи можна з одного образу звести спогад, з одного плану погляду оповідь. Постави і постаті, виразність очей і вигнутість тіл, обриси лиць і відтінки тіней. Імена і прізвиська...
Це синє серпневе світло було зовсім інакше, ніж сині світильники на стрілках, на підступах до досвітніх чи нічних станцій. Воно походило невідомо звідки.
Цілу ніч, крізь дурман матіоли, лилися гарячі гортанні голоси і темні шепоти. Іноді зворохоблену ніч пронизували високі виски. Незнані, але зрозумілі були діалекти пристрасті
Там був великий яр літа. Роз’ятрене літо залягло в широкій улоговині за залізницею, пропасть липня у запасті зел, в примарному полуденному тремоті трав
У місті було темно й омкно. Надходили темні й тяжкі дні сірої сирості і невпинного одноманітного шемроту. І от їм вже не було кінця. Все поступово просякало вічною вологою
