Юрко ПРОХАСЬКО

Вчасний вересень вельми вміє вдавати, ніби в ньому взагалі нічого не діється. Що літо далі триває, що це вічність вересня
15.09.23 | | Дискурси
З депозитарію минулого в розколині часів, певні речі просто запали туди, загрузли там і не змогли бути відразу змиті й зметені безжальністю і безоглядністю доби
01.09.23 | | Дискурси
Коли все літнє увиразнюється, усталюється, укладається, узвичаюється, тут же скромно і стрімко скрадається тремка і тривожна тінь, тактильний натяк скорого спаду
18.08.23 | | Дискурси
І темніють зненацька ліси, і гори темніють, і води на поверхнях і в глибинах темніють. І тільки очі серед всього не темніють ніколи, ясніють, світяться, сяють.
04.08.23 | | Дискурси
Слизьке скло спеки. Самопроголошена, самоприголомшена, очманіла від себе самої спека в самому осерді підсоння....  
21.07.23 | | Дискурси
Лите срібло липневого світла. Дні з намірами, але без мети, бо метою є саме літо, а наміром якщо не купальська купіль, то бодай купання на Купала
07.07.23 | | Дискурси
Сифони заряджалися з велетенських чорних балонів з якимись глухими поршневими звуками. Потім я вітав їх, як добрих знайомців з дитинства, в картинах кубістів
23.06.23 | | Дискурси
Пора найпрямішого стояння стебла, найстрункішого стремління, струменистої стрункості, бучних і безоглядних буянь била...
09.06.23 | | Дискурси
Охочі до життя, відкриті майбутності, сповнені недовіри до сучасності, суверенні, оснащені неспішною і неметушливою фаховістю. На початку юності щойно по великих війнах
26.05.23 | | Дискурси
Гул вихололого за довгу зиму дому, блаженне потріскування нагрітих сонцем балок і долівки ґанку, тепле, незалежне дихання стриху...
12.05.23 | | Дискурси