Чисте м’язеве щастя, легенева радість відкритого дихання – ми самі собі здавалися безсмертними і убезпеченими від усіх лих світу дійовими особами позачасового вертепу
Хто не жив у Львові бодай кілька років, той назавжди відрізав сам себе від доступу до розуміння якихось надзвичайно важливих змістів галицького життя, та й життя взагалі. Той сам собі винен
