Юрко ПРОХАСЬКО

Він був занедбаний, а все одно збагненний. До нас він був ще й як прихильний. Суворий супокій лежав над ним, остання, остаточна благість...
01.03.24 | | Дискурси
Мова не знає поступу, вона завжди найдосконаліша серед усіх можливих недосконалостей, завжди несподівано вірна, але не так, як на те розраховуєш
16.02.24 | | Дискурси
Вона була єднальною постаттю, сполучною тканиною між колись і тепер, між її і нашими дитинствами, часами дитинства взагалі і дитинством самих часів…
02.02.24 | | Дискурси
Застояна, заклякла за ніч залізна пака потяга з замерзлими вікнами задвигтіла з крижаним скреготом, перемерзлими струсами, зимно заляскала на згинах.
26.01.24 | | Дискурси
Гарно, коли гроші гарні. Паперові гроші, окрім решти їх незаперечних чеснот, мають бути передусім гарні. Можливо, це найголовніша їхня додана вартість.
05.01.24 | | Дискурси
Наближення латинського Різдва віщувала поява Язі. Являлася нам так, наче єдиним призначенням її існування й була ця коротка, чорна передсвяточна поява
22.12.23 | | Дискурси
То був темний резервуар зупиненого часу, часу, що втратив розбіг і сприт, упокореного, знесиленого, але не кволого. Досконала злагодженість старосвітського і благочестивого
08.12.23 | | Дискурси
Понурі і похнюплені, потяті до переїзду хризантеми липли пахучими пелюстками до мокрих шиб. Пахло передчуттям прийдешньої порожнечі покинутого простору
24.11.23 | | Дискурси
Сутінки сіялися не зверху, а снувалися знизу, як наростає стосик піску всередині клепсидри. Над темінню вулиць висіли каламутні жовті ліхтарі...
10.11.23 | | Дискурси
Покої повнилися випуклим й об’ємним осіннім духом сливок і яблук; у повному і прохолодному запаху дійшлості, в’язнучи в цій студенистій стиглості, линули звуки музики
27.10.23 | | Дискурси