Виходить, що ми не в змозі розпізнати радянське/комуністичне зло, не назване і не покаране справедливо; не в змозі розпізнати, бо ніхто з авторитетних інституцій не підтвердив нам, що це – зло
Точкою відліку можуть стати скляні будинки початку ХХ віку або листівка з дівчинкою, яка читає книжку, а не більшовицьке "наступила пора тщательной обработки человека".
Немає сенсу в дорогах, коли приїде російський танк. Але є сенс зберегти життя людям. Тим, хто хоче в кіно і в кафе, треба показати, де бомбосховища — а серйозну розмову вести з тими, хто готовий чинити опір
