Коронавірусу простіше на цій планеті, бо він бачить мету і не помічає перепон. Людина, на відміну від нормальної зарази, є заразою досконалішою – і тому простих шляхів не шукає. Огляд подій тижня в Україні
Візит тижня
Достеменно невідомо, чи видавали у примусовому порядку українським учасникам зустрічі з людиною, яка відповідає за американську зовнішню політику, гліциседи і персени, але те, що після відльоту Ентоні Блінкена до себе додому вітчизняні офіційні особи з полегшенням видихнули – 100%. Сам Держсекретар США відзвітував про своє перебування на наших теренах дипломатично: «Продуктивне проведення часу в Києві з Президентом Зеленським і всіма тими, з ким я зустрічався. Сполучені Штати сповнені рішучості перед обличчям російської агресії й у своїй підтримці реформ, необхідних для забезпечення суверенного, демократичного і процвітаючого майбутнього України».
За словами ж глави вітчизняного МЗС Дмитра Кулеби, Україна і США досягли важливих домовленостей у питаннях безпеки. Спілкування з американським колегою Кулебі, напевно, сподобалося найбільше, бо у постпереговорних коментарях Блінкена він називав майже по-панібратськи «Тоні».
Відвідини столиці України Держсекретарем помітно відрізнялися від звичного протоколу, бо крім тих, із ким Блінкен мав зустрітися в рамках офіціозу, американець переговорив з керівниками парламентських фракцій і, що зовсім несподівано, з предстоятелем Православної церкви України Епіфанієм.
Виявилося, що кредит довіри для Банкової в американців ще відкритий – бо тільки так можна сприймати те, як найбільш слизькі питання про буксування українських реформ і сваволю олігархів пояснив сам Блінкен. За його словами, реформам і боротьбі з корупцією в Україні заважають Росія, олігархи і впливові особи, які переслідують власні інтереси. Конкретних прізвищ Держсекретар не назвав – тому, ймовірно, потульність Блінкена була лише на публіку, а у конфіденційному режимі американець у популярній формі пояснив українському керівництву особливості геополітики, згадуючи Єрмака з Коломойським і клопоти, які Київ створював Байдену-молодшому.
Наразі свій профіт на рівному місці отримав Петро Порошенко. Експрезидент заявив: «Володимира Зеленського, на жаль, не запросили з візитом до Сполучених Штатів на зустріч із Байденом. Це більш ніж промовисто і надто впадає у вічі. Я хочу наголосити, що в своєму особистому посланні, яке я передав Державному секретарю до керівництва США, я звернувся з проханням запросити Президента України до Вашингтона якнайшвидше або зустрітися з ним у Європі, бажано до зустрічі Байдена з Путіним». Таким чином Петро Олексійович і опонента копнув, і похизувався, що буцімто має аж такі близькі контакти з американським керівництвом.
Які насправді сучасні стосунки між вітчизняними і американськими елітами, стане більш зрозуміло, коли завершаться перемовини щодо зустрічі президентів України і США та складеться доля мілітарної підтримки заокеанськими партнерами наших Збройних сил.
Міністри тижня
Щоби представники Старої Європи зрозуміли, що ж з того, що коїться на сході України, викликає у них таке «глибоке занепокоєння», міністри закордонних справ Бельгії Софі Вільмес, Нідерландів Стеф Блок та Люксембургу Жан Ассельборн у компанії Президента України Володимира Зеленського з власної ініціативи поїхали на Донбас. За це вони отримали подяку від українського очільника, який вже після повернення сказав дипломатам: "Я думаю, що важливо не на словах знати, що там відбувається, а побачити все на власні очі. Знаю, що ви були в місті Щастя Луганської області. Ви самі бачили, як ми ставимося до Донбасу. Ми вкладаємо гроші в інфраструктуру".
Особливо драстичних емоцій на прифронтових територіях Вільмес, Блок і Ассельборн, очевидно, не пережили, бо на зустрічі щодо підсумків поїздки говорили звиклі речі: позитивно оцінили послідовне дотримання Україною перемир’я на Донбасі і висловили спільно з Зеленським думку щодо неприпустимості нарощування росіянами своїх збройних сил на кордоні з Україною, адже вони становлять загрозу для загальноєвропейської безпеки та стабільності.
Цікавішою в контексті поїздки була участь представника Нідерландів. Ця країна достатньо прохолодно ставилася до українських проблем і євроінтеграції України – достатньо згадати хоча б тамтешній референдум 2016-го року, коли голландці висловилися проти Угоди про асоціацію України з ЄС. Тепер ситуація, можливо, зміниться на краще. Ймовірність позитивного розвитку стосунків підкріплює і те, що уряд Нідерландів подає позов проти Росії до Європейського суду з прав людини за її участь у збитті пасажирського лайнера рейсу МН17 над Донбасом у 2014 році.
А те, що возити іноземців до лінії фронту стане традицією, підтвердилося наступного дня після зустрічі Зеленського з керівниками МЗС Бенілюксу, коли президент взяв зі собою в селище Мілове (Луганська область) послів країн "Великої сімки" (G7) і Європейського Союзу.
Пожовтіння тижня
Пандемії – явище непередбачуване: ніхто не знає, звідки і коли воно прийде та куди і як скоро піде. Не менш непередбачуваною штукою є український карантин. Спочатку на всіх доступних інформаційних майданчиках керівництво міністерства переконувало посполитих, що коронавірус уже так розпоясався, що без посилення карантинних заходів ну ніяк, аж раптом міністр Степанов повідомляє, що третя хвиля пандемії вже минула.
Щоб не розслаблятися, головний охоронець здоров’я, щоправда, з драматизмом додав: «На превеликий жаль, на цій ковідній війні не обійшлося без втрат. Третя хвиля забрала найбільше життів проти перших двох. Адже величезна кількість хворих спровокувала велику кількість смертей. Вірусу було байдуже, кого забирати – чи молодого чоловіка 37-ми років, який вів правильний спосіб життя й займався спортом, чи літніх людей».
«Червоною» областю на той час була лише Сумська, але після демонстрації Степановим власних літературних талантів і вона змінила своє забарвлення. Тепер в Україні лише вісім «помаранчевих» областей, решта «жовті». І все це мало б тішити до нестями, якби не один промовистий нюанс – 9 травня в 11-ти областях не було зроблено жодного щеплення від коронавірусу. Бо на вихідних і люди, і covid-19, і вакцини мають інші справи.
Відзначення тижня
За традицією «на майські» хай десь у провінції, хай не особливо значна, але повинна трапитися халепа з політичним підтекстом. Цього року тих, хто чекав розбитих писків і порізаних шампурами червоних фан, спіткала невдача. СБУ відзвітувала, що накрила під Одесою зловмисників, які планували на 8 і 9 травня якісь провокації. Особливо конкретної інформації з цього приводу не надавалося, бо так у спецслужбах прийнято, і квазітаємничість тримала сяку-таку інтригу.
Без провокаторів «шоу» в Одесі не вийшло, і найсерйознішими правопорушниками були пенсіонер, який вдарив патиком з портретом поліцейського по голові, та неадекват, що переконував присутніх у героїзмі Жукова, за що правоохоронці переконали його покинути товариство. Оратора, який псував повітря викриками «Одєса – рускій город» так само позбавили аудиторії. Київські прогулянки «безсмертного полку», де головну роль виконували депутати від ОПЗЖ, виглядали кумедно і довкіллю особливої шкоди не спричинили.
Міг додати адреналіну мер Полтави Олександр Мамай, але цього колишнього регіонала вистачило лише на наказ комунальникам зняти синьо-жовтий та червоно-чорний прапори з Монумента слави. Ліниві спроби людей у помаранчевих камізельках виконати розпорядження градоначальника успіху не мали. Тому присутнім довелося тішитися спогадами Мамая про його дитячі травми. «Ця площа для мене – священне місце. Тут я отримав значок "жовтеняти", піонера, а потім і комсомольця», – чи то похвалився, чи то поскаржився міський голова.
Можливо, винною у млявості любителів скандалів була не надто весняна погода. Можливо, до 22 червня глобальне потепління згадає про своє існування і стимулює любителів своєрідних розваг на свіжому повітрі, бо російським пропагандистам потрібна «картинка» – і бажано з «распятим мальчіком». А поки виходять одні мамаї.
11.05.2021