Чинну владу бештають за інфантильність і некомпетентність, на що чинна влада відповідає дитячо-юнацькою запальною безпосередністю. Огляд подій тижня в Україні.

Химерна проза про трьох полярних ведмедів – пародія у кафкіанському сенсі. Усе починається з апофатичного самовизначення: ми, ведмеді – ми, не люди. Це роман-алегорія, не емігрантська, не соціальна і не екологічна проза; хоча може таки бути, що це насправді родинна сага.

Кодекси в цивілізованому світі речі нудні, як сповідь херувима. У нас же за Фемідою спостерігати так само цікаво, як за лезгинкою шаолінських ченців

Гай Річі показує картину безкінечного поля, позначеного лише одним кольором в діаграмі дао, лише одним вектором, що веде з нізвідки в нікуди, цілковито безсенсовно. Помста героя «Гніву...» є тільки помстою, гнів заради гніву, і в фіналі залишається лише пустка...

«Живий» виконавський досвід, який педагог передає студентам  упродовж навчання, згодом закріплюється в поняття «диригентська школа»: Юрій Луців вчить проникати  в саму суть  філософії музики.

Коронавірусу простіше на цій планеті, бо він бачить мету і не помічає перепон. Людина, на відміну від нормальної зарази, є заразою досконалішою – і тому простих шляхів не шукає.

Держави Балтії, особливо Литва, прагнуть не допустити сертифікованого функціонування Білоруської АЕС. Але наскільки це вдасться? «Північний потік-2» теж, з одного боку, хочуть зупинити, з іншого – його і далі будують

Поки глобальне потепління бореться з дуже весняною погодою, люди малюють яйця, повідомляють одне одного про воскресіння і взнають таке, що краще не знати. Огляд тижня

Амманіті створює не просто якийсь-світ-після-краху. Це світ-після-культури, стерильний від культури. Теперішнє з його захопленням постмодернізмом деконструює світ шляхом умисного «забування» попередників. Більше нічого не буде.

Христос – це єдина ікона Бога Отця, але діти, виростаючи, творять собі Його образ на основі сімейного досвіду і прикладу свого тата...