Пошук і знаходження правильних відповідей зробили з мавпи людину, і тепер цей нібито розумний примат емпіричним шляхом часто пробує довідатися, "а що буде, якщо запхати цвяхи в розетку?" чи "хто скоріше бігає – я чи електричка?". Огляд подій тижня в Україні.
Земля тижня
Протягом травня вічне українське питання про землю сильно бентежило співвітчизників по всій ієрархічній вертикалі. 13 травня Конституційний Суд вирішив розпочати розгляд справи за конституційним поданням народних депутатів щодо закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Щоправда, почнеться процес тільки 3 червня. 18 травня Верховна Рада ухвалила закон про продаж землі за новими правилами. Наступного дня ВР розблокувала підписання закону про дерегуляцію земельних відносин. 25 травня міністр аграрної політики й продовольства Роман Лещенко заявив про те, що ринок землі в Україні буде запущений з 1 липня.
А днем раніше Президент України Володимир Зеленський в ході форуму "Україна 30. Земля" підписав закон про дерегуляцію земельних відносин (№2194). "Законопроєкт забирає у кабінетного чиновника функцію оформляти право на землю, повертає громадам право розпоряджатися своїми землями, закріплює, що продавати та купувати землю можуть тільки громадяни України. Закон, який я з великою радістю саме тут і зараз хочу підписати..." – повідомив Зеленський.
Позаяк все, що стосується землі, автоматично стає темою бентежною і тривожною, то громадян з цього приводу треба перманентно заспокоювати. Благородний тягар просвітництва взяв аграрний міністр Роман Лещенко. "Земля продається тільки для громадян України, юридичні особи не допускаються, іноземці не допускаються, концентрація в одних руках – до 100 гектарів, покупка землі можлива тільки при наявності джерела походження коштів, всі транзакції здійснюються винятково в банківській формі і через нотаріальне посвідчення з метою захисту прав власності як покупця, так і продавця. І одночасно виведення всіх операцій в публічну площину, щоб кожен громадянин України міг ознайомитися з цими операціями", – пояснив міністр. Але, за словами того ж Лещенка, для запуску ринку землі необхідні відповідні закони. Тому влада у вигляді парламенту і уряду подбає про населення і в земельному питанні. На початку червня Верховна Рада розгляне і ухвалить закон про створення фонду часткового гарантування кредитів для малих фермерів, який спростить видачу кредитів на купівлю землі, а уряд тимчасово розширить програму доступних кредитів "5-7-9" на фермерів, які збираються купити землю.
І з 1 липня пан Степан з Базниківки чи Іван Свиридович з Надеждівки зможуть, скориставшись підтримкою "5-7-9", прикупити кавалок поля. Або не зможуть, і про це їм доступно пояснять з київських кабінетів.
Проект тижня
Олігархам існувати в Україні завжди було складно, а тепер цим громадянам стане взагалі непереливки, бо десь в надрах кабінетів влади (одні джерела стверджують, що авторами є фахівці з Міністерства юстиції, інші – що спеціалісти з Офісу Президента) з'явився законопроєкт, метою якого є "подолання конфлікту інтересів, викликаного злиттям політиків, медіа та великого бізнесу". Документ мають представити парламентарям у перший сесійний день поточного тижня, але ще напередодні презентації у ВР напрацювання борців з глитаями якимсь чином потрапили у засоби масової інформації, де новаціям влади поставили низьку оцінку.
У Мін'юсті дали сучасне визначення олігархам. Це особа, яка 1) бере участь у політичному житті; 2) має значний вплив на засоби масової інформації; 3) здійснює контроль значної за обсягом господарської діяльності. Рішення про визнання олігархом приймає РНБО на підставі подання КМУ, члена РНБО, НБУ, СБУ або АМКУ і набуває чинності з дня офіційної публікації відповідного указу Президента.
Борня з корупцією і олігархатом є в пріоритеті команди Зеленського, але останні потуги в цьому напрямі викликають підозри, що чинна влада спробує зачистити поле від старої олігархічної гвардії для того, аби на угноєній ниві проросли і набрали маси младоолігархи. Зашифрованих законопроєктів для цього явно замало, і пасувало б організувати загони тонтон-макутів чи хоча б хунвейбінів.
Санкції тижня
Агресивна деменція Олександра Лукашенка втілилася у піратське захоплення цивільного літака, викрадення опозиційного журналіста, якому, подейкують, загрожує навіть смертна кара, і купу проблем для самих білорусів. Після примусової посадки літака і затримання в аеропорту Мінська Романа Протасевича Україна 26 травня закрила авіасполучення з Білоруссю. Таке саме обмеження на польоти в білоруському повітряному просторі також ввели в Євросоюзі.
Клопотів від таких санкцій у пересічних білорусів побільшає, бо полетіти в Бодрум чи Анталію вони зможуть не милуючись українським небом, а продираючись через російські хмари, що означає плюс кілька сотень кілометрів маршруту, пару зайвих годин у повітрі і відповідне збільшення ціни на квиток. Українці в Ригу чи Стокгольм літатимуть через повітряний простір Польщі, що трохи вояж ускладнить, але зовсім не критично.
Важливіше те, що до жовтня поточного року Україна заборонила імпорт електроенергії з Росії та Білорусі. Чому, маючи потужний потенціал, ми ганяли вольти з амперами з "союзної держави" – питання риторичне, але добре, що тепер такого не буде, а після жовтня мораторій продовжиться.
Цікавіше буде спостерігати, як офіційний Київ з’їжджатиме з мінського переговорного майданчика. Те, що ця локація вичерпала себе, ще за часів Порошенка було зрозуміло, але зараз можна пригадати, як колись керівництво Казахстану пропонувало перенести переговорний процес з Мінська у їхні гостинні степи. Тепер ідею можна реанімувати і сподіватися на те, що Касим-Жомарт Токаєв чи ще якийсь Назарбаєв не пхався до авіації і не лапав своїх опозиціонерів.
Бензин тижня
Найпомітнішою проблемою в контексті санкцій проти Білорусі для простого українського обивателя може стати бензинове питання. Стало відомо, що Білоруська нафтова компанія (БНК) в червні поставить в Україну близько 10 тис. тонн бензину марки А-95, при тому, що нормативна щомісячна поставка становить більше ніж 50 тис. тонн. При цьому А-92 білоруси відвантажать нам у попередньо домовлених обсягах.
Через санкції уряду США, які набудуть чинності 3 червня, російські компанії "Роснефть" і "Сургутнефтегаз" відмовилися постачати нафту підсанкційним суб'єктам, і один білоруський нафтопереробний завод максимально скорочує свою діяльність, а другий йде на плановий ремонт. Враховуючи, що половина А-95 в Україні має російсько-білоруське походження, водії приготувалися до серйозної халепи. Коли ж з кожної праски автовласників почали заспокоювати, що дефіциту не буде, а бензин на наші терени привезуть якимись баржами з Румунії, підозра в черговому паливному геморої посилилася.
Як воно вистрілить насправді, стане відомо вже до кінця червня, а попри важку форму неадекватності у Лукашенка, слід віддати йому належне, бо білоруський диктатор зробив незлий дуплет – помстився Києву за закриття авіапростору і застерігся від дефіциту бензину на своєму ринку.
31.05.2021