30 мая 1915.  

Росийська Україна і теперішна війна.   На росийській Україні війна не прибила українського руху й не спинила його. Там українське громадянство можна подїлити на кілька катеґорий.   Перша катеґория, се так сказати "офіцияльні" представники українства в Росиї, що мали в своїх руках "Раду", вели провід в   "Товаристві Українських Поступовцїв"  

cen na produkty w mieście Lwowie od 19. maja (1. czerwca) 1915 r.   1 bulka na mleku a 10 gr. (kaizerka) — 1½ kop. 1 bulka pszenna a 10 gr — 1½ kop. 1 kg. chleb — 23 kop. 1 kg. chleb ciemny — 20 kop. 1 kg. mąka pszenna przednia — 25 kop. 1 mąka żytnia — 22 kop. 1 kg. mąka kukurudziana — 18 kop. 1 kg. sól mielona rosyjska biała — 10 kop.

"Америка" — єдина тепер українська щоденна часопись — принесла отсї відомости:   На дни 8. грудня минулого року, за ініціятивою Преосьвященного Сотера Ортинського відбув ся в Філядельфії всенародний зїзд делєґатів з поверх 400 наших кольонїй в Злучених Державах. На сїм зїздї ухвалено ряд резелюций і жадань, які подають найпекучійші постуляти нашого народу під сю пору.   По ухваленю резолюций на зїздї вислано їх до австрийського правительства з жаданєм поробленя потрібних кроків.  

Криворівня, 15. IV. 1915.  

Видаваний для гр.-кат. українських еміґрантів "Місіонар" признав потрібним в одній з недавних своїх чисел "осьвідомити" читачів (здебільша ранених жовнірів і безхатних селян), що першою і головною причиною успіхів росийської армії в Галичинї є українська інтелїґенция.... Така, мовляв, "кара" впала на нашу країну за те, що головною "цїхою" (sic!) сеї інтєлїґенциї була полїтика, а не бажані "Місіонарем" прикмети.

Петроградскій корреспондентъ "Русскаго Слова" имѣлъ случай бесѣдовать съ находящимся въ настоящее время въ Петроградѣ галицкимъ генералъ-губернаторомъ гр. Г. А. Бобринскимъ. Въ бесѣдѣ гр. Бобринскій подробно высказался о задачахъ управленія въ Галичинѣ, о религіозныхъ вопросахъ и о взаимоотношеніяхъ различныхъ національныхъ группъ.  

У Відни, 7. цьвітня 1915.   Теперішня сьвітова війна ведеть ся не тільки за будучність держав, які беруть у нїй участь. Так само рішатиме вона про будучність народів, які хоч позбавлені власної держави, втягнені в круговорот інтернаціональної полїтики.   Сюди належить в першій мірі український нарід.  

І. Въ связи съ освободительной войной вопросъ о будущемъ русско-польскихъ отношеній и, въ частности, вопросъ о размежеваніи обѣихъ народностей сталь на болѣе реальную почву. До сихъ поръ всѣ попытки къ русско-польскому сближенію не выходили изъ границь чисто теоретическихъ разсужденій. Причины этого явленія мы видимъ въ томъ, что польская политическая мысль, несмотря на пройденную польскимъ народомъ суровую школу исторіи, все еще вращалась въ кругѣ идеи исторической Польши.

(Angielski wywiad u Henryka Sienkiewicza).   Pod takim tytułem "The Daily News", jeden z najpoczytniejszych dzienników angielskich w numerze z dnia 15. lutego r. b. zamieszcza rozmowę swego korespondenta berneńskiego z Henrykiem Sienkiewiczem, którą podajemy w przekładzie "Głosu Polskiego".   Korespondent pisze: