"Америка" — єдина тепер українська щоденна часопись — принесла отсї відомости:
На дни 8. грудня минулого року, за ініціятивою Преосьвященного Сотера Ортинського відбув ся в Філядельфії всенародний зїзд делєґатів з поверх 400 наших кольонїй в Злучених Державах. На сїм зїздї ухвалено ряд резелюций і жадань, які подають найпекучійші постуляти нашого народу під сю пору.
По ухваленю резолюций на зїздї вислано їх до австрийського правительства з жаданєм поробленя потрібних кроків.
На дни 3. м. м. дипльоматичною дорогою на руки Преосьвященного Сотера, як покровителя і почесного голови Руської Ради, наспіла в справі ухвалених на дни 8-го грудня резолюций і десідератів українського роду в Америцї отся відповідь:
Ч. 27/R.
Їх Преосьвященству С. С. Ортинському, греко-католицькому епископови для Злуч. Держав, у Філядельфії.
Ваше Преосьвященство!
Маю честь повідомити, що Ексцелєнция мінїстер справ заграничних предложив Його Цїсарському і Королївському Величеству вислови симпатиї, висловлені Народним Зїздом, а також і ухвалені сим Зїздом на дни 8. грудня 1914-го року резолюциї зістали доручені шефам австрийського і угорського кабінетів.
Що тикає ся ухваленого постуляту народним Зїздом, щоб греко-католицький Митрополит ґраф Шептицький зістав увільнений з неволї, то мусить відповісти мінїстерство справ заграничних у Відни, що воно за посередництвом американської амбасади у Відни протягом минулого року робило кількакратні заходи в тій справі, а навіть жертвувало росийському правительству двох висших росийських сьвящеників, які находять ся в полонї у Відни, та що всї ті заходи до сеї пори остали без наслїдків.
Американська амбасада у Відни одержала від росийського уряду виясненє минулого року, що ґраф Шептицький зістав вивезений з Галичини не як воєнний бранець, а як полїтичний аґітатор, та що полишенє його в Галичинї стало немислиме; та він зістав інтернований з усякими зглядами, відповідаючими його духовному станови.
Мінїстерство справ заграничних всїми силами буде старати ся дістати всякі дальші інформациї про долю Митрополита ґрафа Шептицького і було-б дуже зобовязане дізнати ся, чи Ваше Преосьвященство одержали якунебудь вістку про теперішне положенє і судьбу митрополита ґрафа Шептицького.
За всяку найменшу інформацию в сїй справі будемо дуже вдячні.
Гр. фон Ґрівічіч, ґенеральний конзуль Австро-Угорщини.
До свого комунїкату додає "Америка" отсї уваги:
З сеї відповіди належить нам підчеркнути два моменти:
1) змаганя австрийського уряду, який в отсю важну історичну хвилину зрозумів, що інтереси нашого народу і інтереси австрийської держави сходять ся і нерозривно суть звязані на точцї зломаня московського панованя на наших областях, а слїдом за тим підпиранє домагань австрийським правительством нашого народу;
2) перфідию росийського уряду. Розвій і весь розріс московської держави від початків її основаня, аж до послїдних днїв, опертий і збудований на гнобленю і брехнї. І брехнею воює офіцияльна Росия на кождім кроцї. Лишаємо на боцї минулі столїтя, та напятнуємо лиш послїдну перфідну відповідь росийского правительства в справі князя нашої церкви митрополита Шептицького.
Перфідия передовсїм виявляє ся в вислові "полїтичний аґітатор". Ми знаємо з зовсїм певних жерел, так сказати-б з уст наочних сьвідків, що Митрополит заявив росийським властям, що він, згідно з принятими міждержавними правами, уважає Москалїв в Галичинї як гостий, що збройною рукою заняли край, а більше за нїщо, аж до хвилини, аж справа остаточно зістане порішена при підписуваню договору мира по скінченю війни. І тому, що наш митрополит хотїв строго придержувати ся принятих між усїми цивілїзованими нациями прав, а не хотїв стати зрадником народу і держави та зломити присягу вірности, то за сей "злочин" його як "полїтичного аґітатора" вивезено в неволю. Гіршої перфідиї годї собі уявити.
Словам росийського ураду: "його інтерновано з усякими зглядами відповідаючими його духовному становиску" задаєлож відомість, подана з дня 11-го марта 1915: "Інтернований в Курску митрополит ґраф Шептицький внїс скаргу через Червоний Хрест в Женеві на нечувані знущаня, які приходить ся йому зносити як росийському бранцеви."
[Дїло]
15.05.1915