З дїяльности "Українського Жіночого Комітету помочи для ранених" у Відни.   Справою Стрільцїв займав ся "Український Жіночий Комітет помочи для ранених" від першої хвилї свого істнованя дуже щиро. На кождім засїданю Комітету одна точка порядку нарад була посьвячена справі Стрільцїв.   Комітет перший занимав ся Стрільцями, котрі вертали з поля боротьби для часового відпочинку у Відни.   Грошеві підмоги, які роздано поміж незаосмотрених Стрільцїв, досягли значної суми.  

  Акция "Сїльського Господаря".  

Росийські бранцї в Австриї мають приміщенє в специяльних до тої цїли збудованих бараках. Се просторі ряди наскорі побудованих деревляних будинків. Табор такий виглядає на місточко. Побіч бараків на мешканя і саль на обіди є бараки на склади мяса, на кухню, пекарню, пральню, купальню і золярню, на шпиталь і т. д. Є також осібні бараки на робітні, варстати, є навіть "галі" на богослуженя. Так у нас.  

І. Росийська окупация нашої териториї.   З усїх народів Габсбурської монархії наш нарід відчув на собі тягар війни найтяжше.  

Podajemy tekst rezolucji, uchwalonej przez Towarzystwo Wzajemności Słowiańskiej, w sprawie polskiej, a umieszczamy go na razie bez komentarzy.   "Rozważywszy stosunek wzajemny Rosji i Polski, w związku z wojną obecną i witając życzliwie możliwość ostatecznego ukończenia historycznego sporu między dwoma bratnimi narodami — Tow. Wzajemności Słowiańskiej czuje się w obowiązku oświadczyć, co następuje:  

Мушина, конець лютого 1915.  

Единственными питомниками того, всетаки многочисленнаго ученическаго состава, которымъ несомненно будетъ заполнена организуемая теперь у насъ русская школа, были наши бурсы и пансіоны.   Первыя мужскія ученическія общежитія, извѣстныя подъ названіемъ "бурсы", возникли у насъ впервые въ 60-хъ гг. прошлаго вѣка, стараніями и на пожертвованія нашихъ передовыхъ і народныхъ дѣятелей. Значительно позже, а именно, только въ концѣ 80-хъ гг., переняли у насъ ихъ организацію также и поляки и "украинцы".  

Ojciec św. Benedykt XV. nakazał, jak dowiadujemy się, żeby rodzina katolicka na całym świecie, prócz nieustannych modlitw prywatnych zanosiła w dniu 7. lutego także wspólne, publiczne błagania do Pana Zastępów o rychły, sprawiedliwy pokój dla narodów.   Spełniając wolę Namiestnika Chrystusowego, która schodzi się z najgorętszem pragnieniem naszem, zarządzamy niniejszem, co następuje:  

І. Общія положенія.   1. Владѣльцы существовавшихъ въ краѣ до занятія его русской арміей типографій, желающіе производить работы въ означенныхъ заведеніяхъ, обязываются подать прошенія о выдачѣ имъ на то разрѣшенія мѣстному губернатору или градоначальнику, по принадлежности, въ срокъ, сими послѣдними объявленный.   2. Прошенія объ открытіи новыхъ типографій подаются тѣмъ же властямъ.  

У святочнім числї тижневика "Das grössere Deutschland" помістив Павло Рорбах статю, в котрій прінціпіяльно розглядає становище Нїмеччини до Росиї у війнї і після війни. Передаємо тут у головному зміст мірковань чільного нїмецького полїтика і публїциста. — Ред.