Ми – останнє покоління, для яких та війна щось означає по-справжньому.

В Україні офіційно без господаря залишилися два об’єкти. По-перше, леґендарна українська земля, яку на продаж виставлять пізніше, може, до кінця року. По-друге, не менше леґендарна «труба», чи то газотранспортна система.

Добре відомо, що сміх має величезний оздоровчий ефект, який (завдяки звільненню репресивних емоцій) поширюється як на фізичне тіло, так і на психіку. Не дивно, що з початком німецько-радянської війни гумор і сміх перетворилися на один із засобів виживання в екстремальних умовах. Функції сміху в той час широко використовували й українські повстанці, й радянські партизани. Гумор став міцною пропагандистською зброєю для одних й інших.

Так судилося, що в цій історії не оминути біблійних паралелей. Ще з раннього дитинства більшість християн добре пам’ятають останній день Ісуса Христа, зокрема й те, як Понтій Пилат ставив на вибір людської маси пропозицію для помилування, а після вибору публіки мив руки. Це було акурат за три дні перед Воскресінням, у Страсну п’ятницю. В сучасному світі традиція помилування якоюсь мірою прив’язана до релігійних свят, але не аж так, як було колись.    

Аби зі справ про вибухи в Празі та Дамаску не застирчали вуха України, вітчизняному Міністерству закордонних справ зараз треба докласти всіх можливих зусиль і показати, що недарма його клерки сидять у найпрезентабельнішій відомчій будівлі. Бостонську масакру з нами вже асоціюють за повною програмою.  

Сьогодні мав дві «залізничні» новини. Перша – як у плацкарті потягу «Львів-Сімферополь» якісь гарячі хлопи після «зловживання» влаштували з’ясування стосунків за допомогою ножа. Слава Богу, обійшлося без смертовбивства, і жертва відбулася лише порізом руки. Ситуація абсолютна звична: наші співгромадяни традиційно скрашують нудну дорогу міцними напоями, а пиятика дуже часто переходить у мордобій. Хто часто їздить залізницею, знає.

За часів «пізнього Ющенка» українцям втовкмачували, що державу будують на національних засадах. Тобто борщ, тужлива пісня і кум є чимось святим і нетикальним. За часів Януковича ситуація змінилася.    

  Фонд держмайна до кінця року розпродасть підприємства, якими поки що не цікавиться Сім’я. Об’єкти цікаві іншим дуже поважним людям, які можуть зробити процес приватизації, «як в кіно». Адже йдеться не про абищо, а про низку обласних енерґозабезпечувальних компаній   Без пилу і шуму. Не те, що колись…  

Прогинаючись перед центральною владою, влада місцева — харківська — явно, хоч і неочікувано для себе самої, підіграла опозиційній братії. Зігнані сьогодні (12 квітня) до центру міста автобуси, тролейбуси та трамваї вкупі з виструнченими у ланцюжок загонами міліціянтів нарешті надали акції «Вставай, Україно!» такого бажаного присмаку народної революції.

  Партія реґіонів б’є рекорди стійкості та довговічності. За останні десять років — відколи ПР очолив Віктор Янукович — партія не пережила істотних внутрішніх криз, помітних розколів чи гучних демаршів. Попри мрії та прокляття опонентів.