«Люди, вставайте! Їдьте на Київ! Не сидіть дома!», – з цими закликами колона автомашин з гучномовцем 19 січня знову піднімала львів’ян на «революцію». Львів переживає чергове дежа в’ю: 11 грудня та 30 листопада львівські активісти-автомобілісти вночі мобілізували людей на Київ точно так само.    

Одна стара панна щовечора перед сном зазирала під ліжко з надією знайти там коханця. Через півроку марних зусиль вона поставила в кімнаті ще одне ліжко і в такий спосіб збільшила свої шанси на просте жіноче щастя вдвічі. Цей давній віц просто таки напрошується до актуального стану справ в історії потуг України підписати угоду про асоціацію з ЄС. Чи не усі так звані «єврозакони» рекордно одностайно ухвалено в нашому парламенті. Однак чи у цьому полягають принципові вимоги до нас від Євросоюзу?  

Ориґінальний і несподіваний вийшов фінал акції «Вставай, Україно!». Після гастролей країною (точніше тільки її половиною) з розповідями про єдність опозиції її лідери на Софіївській площі у Києві задекларували, що спільного та узгодженого між ними кандидата в президенти не буде! Принаймні в першому турі голосувань. На вибори підуть всі, а хто вийде у другий тур, того ці «всі» там (у другому турі) і підтримають.      

Попри запевнення Юрія Луценка, що він не збирається ставати «четвертим, десятим чи першим лідером опозиції» і не планує «нічого очолювати», вже за перший тиждень свого вільного життя він достатньо наговорив, щоб змішати карти в опозиційному таборі.   Луценко, Філенко, Стецьків. Польові командири Майдану знову при ділі  

Прогинаючись перед центральною владою, влада місцева — харківська — явно, хоч і неочікувано для себе самої, підіграла опозиційній братії. Зігнані сьогодні (12 квітня) до центру міста автобуси, тролейбуси та трамваї вкупі з виструнченими у ланцюжок загонами міліціянтів нарешті надали акції «Вставай, Україно!» такого бажаного присмаку народної революції.

  Радість від дострокового звільнення Луценка у розважливих прихильників опозиції затьмарює усвідомлення і розуміння підступної сутті української влади. Повірити в раптове перевтілення Віктора Януковича з автократа з амбіціями узурпатора в демократа з добрим серцем може лише наївний. Попри привітальні овації, належить передбачати ймовірні наслідки такого «великодушного» кроку влади.

  Здавалося б, у цьому складі парламенту, крім Табалових, «тушок» більше не буде. Аж ні, в критичний момент, під різними приводами з фракції «Батьківщини» вийшли четверо депутатів. Цікаво, що вирахувати декого з них можна було ще перед виборами. Але цього не зробили: не змогли, або не схотіли. Та придивляючись пильніше до процесів, які відбуваються в «Батьківщині», бачимо, що ця опозиційна сила танцює на граблях.      

 

Мільйони кубометрів снігу, які наприкінці минулого тижня впали на Україну, показали, що система державного управління перебуває в повному занепаді. Порятунок — лише в руках поодиноких управлінців-фанатів та всього українського народу, який у несподіваній біді довів свою згуртованість та вміння виживати.   З молитвою і лопатою проти стихії   Двадцятого березня чи не вся Україна знала, що насувається нове снігове лихо — синоптики обіцяли сильні заметілі, снігові бурі, низьку температуру.

  Сьогодні, 14 березня, почалося анонсоване українською опозицією  «народне повстання». Але якщо у вашому місті наразі все спокійно, майте терпіння: «повстання» таки дійде до вас, просто своєю чергою — згідно з графіком. Графік, щоправда, ще допрацьовують. А першими свідками «революційних» дій пощастило стати мешканцям Вінниці. Завтра і позавтра (15 та 16 березня відповідно) будуть Ужгород та  Львів. Саме  ці міста стоять на початку графіку акцій протесту в межах двомісячника опозиції «Вставай, Україно!»