Новини з-за поребрика – то так гейби китайські вісті епохи хунвейбінів. Але й на наших теренах теж вар'ятів досить.

Це відверта підміна реальної історії пропагандою. Це наївна спроба відретушувати минуле політичним декретом. Це й зверхність щодо інших. Це затикання рота. Це, зрештою, залякування. Це дорога в нікуди

  Що й казати – щастить нам на тихих вар’ятів з нового польського уряду. Мало того, що Томаш Жимковський, цей польський Бузина, називає Західну Україну «Східна Малопольща», то повторює давню байку московитських шовіністів, нібито «у польській традиції українців називали русинами, назву «українці» створили австрійці. Я не є філологом, але це було утворене від визначення «у края», тобто пограниччя. Це австрійці придумали».  

Все добре буде в нас тоді, коли держава буде не орвеллівським коритом і не сакральною величиною, а ефективним менеджментом

Довгими днями б'юся над питанням, що сказав філософ Мінаков – правду, напівправду, неправду, постправду чи брехню? Чи, може, він просто тролив? Просто не здатен осягнути того, що він сказав.

 

  Часом маю відчуття, що мені не вистачає папуги на плечі. Все решта є: сережка у вусі, не зовсім законні закладки в бравзері, торент-програма на комп’ютері. Словом, з якого боку не глянь – пірат.  

 

  Окрилений уже згадуваною промовою польського прем'єра, я вирішив погортати львівську пресу за кілька років. Не кидаючи оком на сплюндровану Волинь разом з Холмщиною і Підляшшям, де горіли церкви і священицькі бороди, де вбивали ще задовго до того, як події на Волині стали «геноцидом».   А ось Львів. 1934 рік.   31.01. Група польської молоді побила єврейських студентів Політехніки.  

  Долучитися до дискусії з приводу Висоцького-Цоя примушує яка-не-яка громадянська позиція. Бо не можу грішми, не можу особистою участю у війні, незважаючи на внесок чотирирічної внучки, яка перших чотири роки життя прожила без батька, що безпосередньо на передовій рятував солдатів.