Чи добро таки завжди перемагає зло? Ні, добро лише іноді буває, трапляється в людях. На превелике щастя. Часто-густо саме добро – виняток із правил, порушення норми, девіяція
Ким ти є, ким буваєш, ким не хочеш нізащо бути, ким, на жаль, бував, ким, на щастя, маєш шанс побути – всі ці питання неможливі без реальності, за якою стоїть не що інше, як інша людина.
Читацтво – маленька модель суспільства, яка вимагає від літератури перетворення – ні, навіть не на дзеркало – на селфі-паличку, де закріплено смартфон читача
«Вірую в Бога Спінози». Хто з українських політиків міг би піднятися до таких інтелектуальних висот, як побіжна і принагідна згадка про його філософію?
Найлегше піти шляхом антиутопій або звичайних тоталітарних методів, вже призабутих у нашій частині світу, а найважче знайти підстави для нового гуманізму і соціяльного оптимізму.
Нині науково пояснюють, що жодної душі нема, а є лише патерни, схеми і гормони: чи не стала антропологія наукою про «механічні автомати», приклеєні до своїх смартфонів
