У сакраментальному для кожного російського інтеліґента культурному сенсі Україна – частина його власного колоніяльного проєкту, де йому призначена роль ментора
Всі вони розділяють відповідальність за кров і сльози, знищені міста, зґвалтованих жінок і вбитих дітей. Це єдине, що вони мають і що їх робить одним російським народом
Афганістан дав свою відповідь російському солдатові. Й Україна обов’язково дасть. І він, як завжди, не почує. Бо цинкова труна погано пропускає звуки. Як і поліетилен
Якщо придивитися до висловлювань, що зводять глобальні наслідки нашої війни до проблем раси чи голоду, то впадає в око: це розмивання актуальної провини росії
Cама думка про втечу вселяє огиду і здається фізично нестерпною. Вона буквально обезвладнює і паралізує. І не тому, що нема куди тікати. Немає кому тікати.
Ми любимо ходити по граблях. Перед наближенням катастрофи знову кортить в повідомленнях «звідти» відшукати сподівання на мир, знову потрапляти в пастку ілюзії
