Андрій Бондар

Для них цей дурнуватий жарт, цей вибалушений погляд з екрана – найвищий рівень репрезентації і найбільший доказ сповненості життя
21.01.19 | | Дискурси
Ким ти є, ким буваєш, ким не хочеш нізащо бути, ким, на жаль, бував, ким, на щастя, маєш шанс побути – всі ці питання неможливі без реальності, за якою стоїть не що інше, як інша людина.
26.03.18 | | Дискурси
Сьогодні теперішнє, понеділок, перший день тижня, Різдво. Порожнеча – це те, що можна наповнити, спорожнити й наповнити знову
07.01.19 | | Дискурси
Народжуються взагалі мимоволі, як і вмирають – мимохіть. Між цими синонімами таке ж провалля, як між народженням і смертю
24.12.18 | | Дискурси
Ти купив квиток на поїзд і не знаєш, що там застанеш, вмостившись на своєму сидінні. І подітися від цього нікуди не можеш
10.12.18 | | Дискурси
Питання про долю Центрально-Східної Європи набуває плоті та крові жебрака, який навіть не розуміє, куди він прийшов
26.11.18 | | Дискурси
Можна скільки завгодно замовчувати проблему української мови, але саме до неї все, врешті-решт, і зводиться
12.11.18 | | Дискурси
...життя неминуче спливає, ілюзій усе менше, а болю все більше, немає довіри, людина насправді невиліковно самотня, скільки би не вдавала щось інше в цьому різнокольоровому світі
15.10.18 | | Дискурси
Мене вже ніщо в нашій країні не лякає і не дивує. Я до всього давно звик. І до карколомних перевтілень, і до хуцпи, і до хрестоматійної тупості
17.09.18 | | Дискурси
Якби запитали, що саме характеризує темний бік української "колективної психіки", я би без особливих вагань назвав дві домінантні риси – "синдром короткої пам'яті" й катастрофізм.