Олександр БОЙЧЕНКО

Понарікавши досхочу на загадкові народні маси, варто, мабуть, понарікати для балансу трохи й на самого себе.
19.08.19 | | Дискурси
Віднині мріятиму дочекатися, коли зелекторат як слід розкуштує вибрану ним страву і побачить виставлений йому рахунок
05.08.19 | | Дискурси
Так і голосують: страждаючи у реальному світі, але порятунку шукаючи – у віртуальному
15.07.19 | | Дискурси
Бути вдячним Росії – тобто кому? Нахабній владі чи „скотоподобно“ відданому їй народу, який, хоч би й мав вибір, все одно масово голосує за гебістські мундири?
18.05.19 | | Дискурси
Повернутися до реалістичного роману? Того читати не збираюся. Щоб я знову полюбив роман як жанр, маю повірити що це не умовна форма, а щось більше
Ми будуємо стіни, бо прагнемо затишку, хоч і здогадуємося про марність власних зусиль. Натомість у смерті свої забавки. Час від часу вона робить проломи у наших стінах
22.08.18 | | Дискурси
Одержимі мазохістською ідеєю, вони живуть у стражданні й приниженні, переконані, що ворог – серед них. Паралізовані примарою внутрішнього ворога, вони летять у прірву
30.07.18 | | Дискурси
Я нашим предкам не суддя, але найбезглуздіше сьогодні – це обтяжити новим подібним спадком наших нащадків.
16.07.18 | | Дискурси
Було б справедливо, якби цей – такий, як є – чемпіонат виграла Росія. І якби окрилений тріумфом сваволі новітній Гітлер віддячив «цивілізованим країнам», як його попередник – за 1936.
02.07.18 | | Дискурси
Доки політкоректність слугує інструментом захисту слабких від серйозної дискримінації з боку сильних, доти я – за неї. Але не більше
18.06.18 | | Дискурси