Галина Канарська

Це був театр, в який манило магією юнацької енергії. Володя Кучинський почав творити театр, який його влаштовував як спосіб існування, пізнання і служіння.
24.03.18 | Львів | Штука
Костюмами вона програє виставу так, що саме з костюму народжується образ, – актору залишається передати його внутрішній ритм.
02.08.19 | Львів | Штука
 Режисер робить несподіванку: «Червоні маки» звучать українською у перекладі Андрія Карпінського. Переклад – просто досконалий та неймовірно чутливий. Як на мене, бринить краще, ніж текст оригіналу, створений Феліксом Конарським, і емоційно зачіпає. Жіночий голос, як реквієм, чоловічий – як ода людській силі. «Роса червона» –  порівняння, яке вмістило в собі тисячі текстів про війну.
26.05.19 | Львів | Штука
Двоє у темряві ілюзій та надій, двоє в п’єсі гуру абсурдизму, який навіть не міг собі уявити, що  його п’єса точно накладеться на українську дійсність – і реальність інших країн, які намагаються вижити і таки відчути присмак свободи
22.05.19 | Львів | Штука
В Україні у ці весняні дні на перший план вийшов політичний театр абсурду, він настільки захопив українців, що у справжніх театрах значно поменшало глядачів, хоча театри не втомлюються готувати нові вистави. Одночасно в декількох львівських театрах відбулися прем’єрні вистави, а до цього додалися вистави – бенефіси і гастролі з інших міст.
30.04.19 | Львів | Штука
Не мріяла бути театрознавцем, але щоби підтримати чоловіка, активно увійшла в київське театральне життя та почала працювати в журналі «Український театр». Хоча про театр вони ніколи з Сергієм Данченком не розмовляли.
30.03.19 | Львів | Штука
Діти завжди народжуються мрійниками. Щасливі – залишаються ними навіть у в осінньому смерканні, бо не втрачають здатності розфарбовувати буденність мріями. Льюїс Керролл теж був мрійником.
23.02.19 | Львів | Штука
Любив усі свої вистави, був готовий їх безконечно удосконалювати, а від акторів вимагав віртуозного володіння текстом та ідеального ставлення до ляльки.
16.02.19 | Львів | Штука
На концерти Любомира Мельника варто йти, і коли туга не дає продихнути, і коли радість переповнює серце, бо завжди можна знайти суголосність своєму внутрішньому стану.
24.12.18 | Львів | Штука
Сценографії практично немає, лише «тумани», з яких виринають герої як привиди нашої чи режисерської уяви. І музика, яка б’ється в унісон з їхніми серцями.
30.11.18 | Львів | Штука