Чи ж не соборніше прийняти думку, що до української літературної мови належать усі слова, використані всіма українськими письменниками в усіх їхніх творах?
Собі тямлю своє: з нині живих мірку для пантеону ще рано знімати, але якщо серед наших прозаїків, які вже там лежать, був бодай один безумовний геній, то це акурат він, Василь Стефаник
В інавґураційній промові ти заявив, що що тепер «кожен із нас президент». Кожен і всі, а значить, і я також. То побалакаємо собі як двоє президентів, як рівний з рівним
Уявляю собі, як би відреагував Конфуцій, побачивши, що влада зводить урочистий державний ритуал до рівня гідного третьосортної забігайлівки корпоративчика
Сізіф закурює й зачудовано спостерігає, як дурнувата брила, набираючи швидкість, із гуркотом перекидається на виступах. «Чисто тобі держава Україна», – промовляє він сам до себе
