Погано пахнути може все, крім грошей. Щось подібне казав мудрий Веспесіан (римський імператор, який запровадив платні вбиральні), і це підтверджують сучасні події в країні та довкола.   Вуглеводні тижня  

Перемовини про створення коаліції мають перший успіх: Президент України публічно оголосив, що підтримує кандидатуру Арсенія Яценюка на посаду прем'єр-міністра. Отже, концепція парламентських виборів «як виборів прем'єр-міністра» виявилася успішною для Арсенія Яценюка, так само як колись для Юлії Тимошенко. Здивувало, що Президент майже не опирався кандидатурі від табору конкурентів. Учасники президентського блоку кілька днів обмінювалися докорами — але після публічної заяви Порошенка відступили від категоричних вимог.  

Артемівськ звільнили від проросійських бойовиків чотири місяці тому. За той час місто встигло повернутись до мирного життя, вперше не побачити Партію реґіонів на святковій сцені у День Незалежності, прийняти десятки поранених українських військовиків… І знов обрати до Верховної Ради Сергія Клюєва.     Тимчасовий переїзд назавжди  

Результат Блоку Петра Порошенка на парламентських виборах однозначно є поразкою. Президентська сила планувала взяти третину голосів виборців, натомість стрибнула нижче поставленої планки, та ще й пропустила у лідери партію «Народний фронт». Різниця між двома фаворитами становить близько 50 тисяч у голосах, або менше піввідсотка у пропорціях. Це небагато — по півтора голосу на кожній українській дільниці, однак цей гандикап став причиною суперечки між партіями, які претендують на формування коаліції.

В неділю українські виборці провчали політиків. Саме так можна сформулювати головний підсумок парламентської кампанії 2014 року. Голосування викинуло на узбіччя кілька партій в багатомандатному окрузі й десятки кандидатів у «мажоритарці», які навіть останнього тижня були певні власних перемог і, може, навіть вибирали сорочки для врочистого засідання Верховної Ради.    

Останні дні перед дочасними парламентськими виборами українцям продемонстрували, що нас хочуть бачити інфантильним. Все решта йшло за правилами абсурду.   «Батько» тижня  

За два дні (26 жовтня) країна робитиме свій політичний вибір, і нині «Z» завершує аналіз партійних списків партій, які претендують потрапити у новий склад ВРУ. Пригляньмося до лідерів перегонів — Блоку Петра Порошенка та Радикальної партії Олега Ляшка (далі БПП та РПЛ).

Близько 33 % керівного складу окружних виборчих комісій певні, що в їхній ОВК працюють представники «технічних партій». А 27 % бачили, як висуванець певної політичної сили відпрацьовує замовлення своєї партійної команди. Це кілька цікавих чисел із соціологічного опитування, яке виконали Моніторинґово-аналітична група «Цифра» та Київський міжнародний інститут соціології. Експерти опитали 414 особливих респондентів — голів, їхніх заступників та секретарів ОВК. Подібних досліджень в Україні, здається, ще не робили.

«Z» знайомиться ближче з галичанами — громадськими активістами, які після Революції гідності, завдяки власній активній участі в ній, були делеґовані у владу. Раніше ми говорили з заступником голови СБУ Андрієм Левусом. Нинішній співрозмовник — заступник міністра внутрішніх справ, а перед тим заступник коменданта Самооброни Майдану Андрія Парубія, Микола Величкович.  

Тим, кому виборча кампанія здається млявою і нецікавою, ноосфера підкидає пригорщі «родзинок» для травлення мозком   Документ тижня