За останні кілька тижнів правоохоронні органи помітно активізували діяльність у розслідуваннях справ, пов'язаних із розстрілами мітинґувальників на Майдані. Зокрема, передано до суду справи проти двох колишніх бійців «Беркуту» Аброськіна та Зінченка, яких підозрюють у вбивстві 39 мітинґувальників 20 лютого на Інститутській. Також МВС оповістило про те, що знайдено винних у побитті учасників Євромайдану 30 листопада. Арсен Аваков оприлюднив частину матеріалів розслідування справ щодо діяльності так званих «тітушок», зокрема їхніх злочинів 18 лютого на Інститутській. Про стан справ у розслідуванні цих резонансних злочинів «Z» розмовляв з координатором адвокатів родин Небесної сотні Тарасом ГАТАЛЯКОМ.
- Що означає передання справи про розстріл 39 мітинґувальників до суду? Це реальний прорив у розслідуванні злочинів проти Небесної сотні?
- Фактично робота була зроблена раніше. Зараз тривало ознайомлення адвокатів з матеріалами справи, вони могли зрозуміти, які ще кроки не зроблено, що варто зробити у майбутньому. Відтак було попереднє судове засідання, а далі — вже сам судовий процес у Печерському суді. Ми знаємо, як упереджено веде справи цей суд, і в мене виникає багато застережень щодо об'єктивності розгляду цієї справи в Печерському суді.
- Прикладом може бути історія з обранням запобіжного заходу тому ж таки Садовнику...
- Генпрокуратура звернулася щодо запобіжного заходу 19 вересня. А суддя Печерського райсуду Світлана Волкова змінила утримання під вартою на домашній арешт. ГПУ оскаржувала це рішення в Апеляційному суді Києва, і поки суд скасував це рішення, тримати під вартою вже не було кого. На мою думку, розгляд справи затягували, можна було ухвалити рішення швидше і потрібно було швидше це зробити. Однак колеґія суддів затягувала цей процес — засідання переносили, хоча все можна було розглянути в межах доби, а не двох тижнів. І як піде процес у Печерському суді, буде видно вже невдовзі.
- Скільки працівників силових структур проходить у справах про вбивства на Майдані?
- Підозру оголошено Аброськіну та Зінченку, і їх заарештовано. Садовник зник. У лютому цього року затримано ще чотирьох керівників спецпідрозділу «Беркут» та рішенням Печерського суду їх вже відсторонено від посад.Також оголошено підозру колишньому міністру внутрішніх справ Захарченкові, екс-начальникові київської міліції Корякові, його замові Петру Федчуку. Мені важко говорити, які ще прізвища є в обвинувальному акті у цій справі. Це стане зрозуміло вже на суді.
Крім того, зараз в суді розглядається ще одна справа — щодо загибелі Юрія Вербицького та викрадення Ігоря Луценка. В суді розглядається справа про вбивство журналіста газети «Вєсті» Веремія. Цей суд відбувається у закритому форматі, хоча адвокати вимагали зробити його відкритим. Там основний підозрюваний перебуває під захистом, вжито відповідних заходів, бо його життю загрожує небезпека. Саме тому суд вирішив зробити процес закритим. До певного моменту всі з цим погоджувалися, бо така небезпека існувала. Але зараз адвокати потерпілих ухвалили рішення вимагати відкриття матеріалів справи у тій частині, де це можливо. Це людина, що була дотична до організації «тітушок». 2 лютого 2015 року Генеральний прокурор заявив, що затримано четверо осіб, оголошено в розшук організаторів та деяких виконавців злочинних дій у лютому на вул. Михайлівській, зокрема тих, хто мав відношення до організації «тітушок». Є шанс побачити ланцюжок, який веде до вищого керівництва МВС, адже вже правоохоронні органи заявляли, що він веде до радника тодішнього міністра МВС. Цілком можливо, що до цього були причетні й інші керівники силових структур.
- Багато повідомлень з'являлося про те, що у слідстві щодо вбивств на Майдані знищено дуже багато матеріалів, про те, що правдивому розслідуванню чинять опір у різних ланках правоохоронних органів? Наскільки це узгоджується з дійсністю?
- На жаль, Генпрокуратура заявила про те, що багато доказів щодо цих подій знищено. Відтак важко встановити місце розташування того чи іншого підрозділу, хто віддавав письмові накази, нормативні документи, які реґулювали видачу зброї. Про це також заявляв Геннадій Москаль, який розповідав, що має докази цього. На жаль, адвокатам родичів Небесної сотні ці матеріали не були надані, щоправда, Москаль казав, що передав ці матеріали в ГПУ. Я сподіваюся, вже в суді ми побачимо, чи є ці матеріали і яку інформацію вони містять.
Другий момент: працівники чи, радше, керівники спецпідрозділів міліції — міліції громадської безпеки, на мій погляд, не дають належних показів. «Нічого не бачив, нічого не знаю, нічого не чув,» — ось їхні відповіді, про що заявляли слідчі ГПУ. Можливо, вони вже є у справі. Але ці покази могли би дуже спростити розслідування у багатьох випадках. Також проблема є у самих працівниках міліції, що служили в «Беркуті». Вони насправді бояться давати ті чи інші покази. Можливо, вони давали покази, але, на наш погляд, вони неправдиві. Вони бояться давати правдиві покази, тому що Арсен Аваков не звільнив верхівку міліції громадської безпеки як на рівні міністерства, так і в областях, тому що під час Майдану у Києві перебували різні підрозділи з різних областей. І якщо говорити про керівництво «Беркуту» і, зокрема, «чорної роти», то вони майже всі залишилися на своїх посадах. Це колишні заступники, перший заступник, начальник штабу — Олег Янишевський, Андрій Дидюк (перший заступник начальника київського «Беркуту» Косюка), Ігор Обшта. Вони усі працюють в міліції. Обшта, наприклад, за нашою інформацією, привозив та розставляв беркутівців у суді під час розгляду справи Садовника. Ми тоді зверталися і до Величковича, і до Геращенка, бо так не може бути. Це був шалений тиск, особливо 25 вересня, на потерпілих, на родичів загиблих, на адвокатів та журналістів, яких вони не пускали до суду, і це зафіксовано на відео. Цей тиск чинила група підтримки Дмитра Садовника.
На жаль, якихось різких кроків з боку МВС з цього приводу зроблено не було, незважаючи на наші вимоги. Понад те, на останньому судовому засіданні, 6 жовтня, ми зафіксували на відео, як у двір суду приїжджав автобус, централізовано завозив цих міліціонерів та вивозив після суду. Ми зверталися до Авакова та Геращенка, представили це відео, вони дали доручення провести службову перевірку. Аваков обіцяв, що розбереться з цим до виборів і винні будуть покарані. Але 13 листопада я отримав відповідь, в якій було зазначено, що водій службового міліцейського автобуса, який заїжджав на територію суду, підвіз кількох працівників міліції на їхнє прохання. Оце останнє речення і є усім результатом цієї перевірки. Ніхто не опитував ні свідків, ні адвокатів, ні мене, адже я передавав відео. Вони собі ухвалили рішення, з результатами перевірки нас не ознайомлювали, ми не знаємо, кого опитували. До речі, службову перевірку робили під керівництвом начальника ГУМВСУ у Києві Олександра Терещука, який під час Майдану керував волинською міліцію і брав активну участь у кримінальному переслідуванні активістів. Цей факт красномовно показує, наскільки міністр внутрішніх справ не зацікавлений в об'єктивному розслідуванні. У мене складається враження, що Аваков приберігає цей елітний підрозділ для свого захисту. Можливо, їм дали якісь обіцянки, можливо, якийсь захист обіцяли з боку керівництва МВС, тому що я не розумію, як це: слідство веде Генпрокуратура, а в МВС не має чіткої співпраці та бажання довести розслідування до кінця.
Були ситуації, коли слідчі викликають на допит працівника міліції, а у відповідь приходить, що цього працівника якраз відправили у зону АТО. Коли ми говорили Антону Геращенкові про те, що має бути чітка взаємодія, має бути бажання довести все це до кінця і максимальне сприяння у розслідуванні, то Геращенко радив прокурорам їхати в зону АТО і там проводити допити. Очевидно, що саме керівники «Беркуту» та рядові бійці були тоді присутні на Майдані і на Інститутській 18–20 лютого, і вони, можливо, можуть бути підозрюваними. З іншого боку, якщо є таке потурання чи захист працівників колишнього «Беркуту», то, очевидно, що жоден з них не даватиме свідчення. Адже ж не всі стріляли. Можливо, їх було 20–30 тих, котрі стріляли, а інші це бачили і можуть дати покази, хто стріляв і хто давав накази.
- Але це доволі специфічне середовище, там є певне братство, в якому існує принцип не здавати своїх. А коли до цього додається ще отаке потурання начальства, то маємо відповідні результати..
- Я дуже хвилююся ще за одну небезпечну річ. Те, що ми побачили в судах по Садовнику, оце, навіть не знаю, як його назвати правильно. Вони настільки зв'язані між собою в єдине ціле і настільки я там відчув від них дух антимайдану, побачив палку ненависть до всього майданівського в очах чи не кожного з них. Я це бачив і відчув тричі — на Майдані, коли доводилося стикатися впритул з беркутівцями, на судах по Садовнику, а також, як це не дивно, від Арсена Авакова на засіданнях комітетів Верховної Ради. Коли я почав з ним спілкуватися і ставити питання про справи по майданівцях, які померли вже після Майдану від травм і внаслідок побиття, і, зокрема, сказав, що були спроби навіть закрити такі кримінальні провадження у райвідділах МВС. Коли я це сказав, Аваков заперечив, мовляв, цього бути не може. Тоді я підвів дружину одного із загиблих і коли вона почала розповідати перипетії, то міністр був дуже здивований. Відтак у мене склалася думка, що в МВС не ведеться цілеспрямований контроль щодо майданівських злочинів. Вже зараз можна говорити, що ці справи будуть контролюватися чіткіше з боку управління спеціальних розслідувань ГПУ, бо робота систематизована і вся інформація зведена в єдиний координаційний центр, про що ми говорили упродовж трьох місяців до грудня 2014 року.
Тісніше спілкування з ГПУ у нас відбулося 18–19 вересня минулого року, коли Рада Європи проводила конференцію щодо розслідування злочинів проти Майдану. У жовтні ми звернулися до консультативної ради при ГПУ з тими пропозиціями, які адвокати та родичі потерпілих бачать необхідними.
Ось про що ми наголошували впродовж трьох місяців, починаючи з вересня минулого року. У середній ланці ГПУ є певна кількість слідчих, які абсолютно зацікавлені в ефективному розслідуванні справ, про які ми всі говорили.Та є кілька моментів. Перше — відсутність координації між ГПУ, СБУ та МВС. Прокуратура дає доручення, і поки воно пройде по всіх цих канцелярських колах, то втрачає свій сенс. Другий момент — невелика кількість слідчих, які активно займалися розслідуванням майданівських справ. Цих слідчих було небагато, а решту залучали для проведення конкретних слідчих дій, вони працювали над іншими справами, які до цього не мали стосунку, і ми акцентували, що з тим щось треба було робити.
Третій блок питань — матеріальне і технічне забезпечення. З тим також були дуже серйозні проблеми, зокрема з оплатою праці слідчих міліції, яких відряджали для роботи по майданівських справах. Працюючи в такій групі, він отримував голу платню без надбавок, належних за звичайну роботу у райвідділі. Відтак отримував на руки приблизно удвічі менше, аніж зазвичай.
Про це ми також говорили 19 листопада на зустрічі, яку першим підтримав Наливайченко, — там були Віталій Ярема, той же Наливайченко та Антон Геращенко. Ми наголошували, що треба активізувати роботу, бо біда, час втрачається, хоча накопичено великі обсяги матеріалу. Далі про це говорили на особистій зустрічі з Яремою. Йому, до речі, треба віддати належне за те, що практично кожного місяця проводив зустрічі з родинами Небесної сотні, які в той час потребували певної допомоги та інформування про хід розслідування. До того ж він весь час запрошував на такі зустрічі представників різних міністерств та відомств, щоби можна було вирішити якісь питання, що виникали у родичів.
21 листопада ми знову говорили, що треба створити окремий відділ чи інший підрозділ, який би займався самим цими справами, або виділити 20–30 слідчих, які могли б займатися тільки цими справами. Коли ми говоримо про збитий «Боїнґ», то з Голландії одразу приїхало 200 слідчих. Тож можна зрозуміти, який обсяг роботи вони могли там провести, і порівняти з тою невеличкою кількістю слідчих, які працювали над розстрілами на Майдані. Хоча мушу сказати, що величезна робота була проведена, але загальної систематизації не було — адвокати, коли почали працювати з документами, цього не побачили. Про те саме говорили й самі працівники ГПУ, що вони не в стані це зробити, має бути координатор, який все зводить докупи, бачить загальну картину і дає чіткі вказівки щодо розвитку слідства.
Першими відгукнулися в СБУ — 5 грудня Валентин Наливайченко під час зустрічі з родичами потерпілих сказав, що буде координатор від СБУ, почалася активна робота з керівниками підрозділів СБУ, потім ще була зустріч 10 грудня в комітетах ВРУ, де ми різко ставили питання про нагальне створення підрозділу для розслідування вбивств на Майдані, а вже 18 грудня було створено управління спеціальних розслідувань, яке саме цим і займається. Це 55 працівників, серед яких два слідчі відділи, аналітичний відділ, і це вже серйозна робота. Очолив управління Сергій Горбатюк — віддана справі людина, — який за 9 місяців після Майдану не знаю, чи мав бодай два вихідні дні. Він безвилазно працює в ГПУ і займається розслідуванням цієї справи. І він зібрав довкола себе доволі професійне ядро, яке справді працює.
- Можна говорити, що повідомлення про те, що ГПУ сама блокує розслідування справи Небесної сотні і чинить йому спротив, неправдиві?
- Був такий спротив, я би сказав, якесь дивне небажання активізувати роботу у цьому напрямку до 18 грудня, хоча роботи проводилося багато. Та водночас є багато неопитаних свідків, поранених, багато несистематизованих відеоматеріалів, є слідчі експерименти, які ще проводили й будуть проводити, та чимало іншого. Управління в стані це робити, це 55 працівників. Але я дав би ще більше людей, щоби сфокусуватися на існуючих проблемах та швидше все зробити.
З іншого боку, є серйозна підтримка з боку Служби безпеки — до розслідування відряджено 33 працівників СБУ і 10 працівників МВС, за моїми даними. Адвокати Небесної сотні тісно контактують з працівниками СБУ за різними напрямками. І це доволі ефективна робота.
Чому «гальмує» МВС? З одного боку, про певні речі ми не можемо говорити публічно, бо вони закриті. Але цей внутрішній саботаж в контексті того, про що говорив Антон Геращенко про виїзд в зону АТО для допиту колишніх беркутівців. Як правило, цей саботаж дуже важко довести у правовому полі, та коли це відбувається явно, то треба порушувати кримінальні провадження проти працівників МВС, і крапка. Ми зустрічалися і з Геращенком, і з Аваковим. Після заяви Євгенії Закревської про саботаж МВС у проведенні багатьох заходів Геращенку поставили під час зустрічі низку питань, на які потім були не відповіді, а відмовки, зокрема й про автобус міліції в будівлі суду. Тобто є явний саботаж. Крім того, маємо випадок із негласним спостереженням за Дмитром Садовником, яке проводило МВС, і знаємо про його результат. Очевидно, що відповідальність у правовому полі за його зникнення лежить на МВС.
- Родичі загиблих чи потерпілі можуть розраховувати на покарання безпосередніх виконавців. Але ж були люди, які віддавали накази. Яка є перспектива того, що українці дізнаються, хто дав наказ стріляти на Інститутській, хто давав наказ розігнати Майдан в ніч проти 30 листопада і влаштувати побоїще 1 грудня?
- Ми спілкуємося з родичами, і багато з них каужть, що їх не так цікавлять виконавці, які натискали на гачок, а саме змовники. Провину безпосередніх виконавців буде надзвичайно важко довести, бо знищено докази, очевидно, що ніхто з керівників не підтвердить, що давав певні накази, гільзотеки немає. Усе це має пройти відповідними етапами кримінального процесу: є загиблий, є куля, є експертиза. Далі ми йдемо до балістичної експертизи, до зброї, до гільзотеки і безпосереднього виконавця...
- Тобто навіть маючи гільзу, зараз її важко зв'язати з конкретним виконавцем...
- Це буде важко, але це можна зробити, побачимо, як слідчі ГПУ спрацюють. Але якщо ми говоримо про замовників, то має бути відповідна кваліфікація, адже це не сталося в один день. Ми наголошували про це в ГПУ, що з 2010 року колишній президент Віктор Янукович та керівництво силових структур створювали так зване парамілітарне угруповання, можна назвати як організовану злочинну групу, де вибудовувалася чітка вертикаль силових структур, до якої належали керівники ГПУ, МВС та СБУ. І в цю структуру вкраплювалися різні кримінальні угруповання, на кшталт «тітушок» чи кримінальних злочинців. Все це разом створювало структуру, діяльність якої призводила до повалення державно-конституційного ладу. А це чітка кваліфікація згідно зі статтею 109 ККУ (Дії, спрямовані на повалення державного ладу України).
- Чи можна зараз говорити, коли закінчиться слідство?
- По-перше, все це треба систематизувати. Якщо оцінювати роботу слідства, то проведено слідчих дій десь 20% від максимальної кількості роботи, за останні два місяці управління провело ще з 10%. Це за моїми оцінками, судячи з розмов із пораненими, яким я допомагав і яких переконував звертатися в ГПУ із заявами про визнання їх потерпілими, про скоєння злочину проти них. Усе це буде не швидко, потрібно проводити міжнародні експертизи, відтак, за моїми прогнозами, це може бути від півроку до року, або й довше. На Заході такі злочини теж розслідують роками, а то і десятиліттями. Певні результати будуть передаватися в суд. Головне тут — не поспішати. Потрібно провести максимально ефективне розслідування, зібрати всі можливі докази і тоді із ними рухатись в суд. По дорозі до суду будуть арештовуватись підозрювані, і ми їх будемо бачити щораз більше. Ось зараз передано в суд провадження про закупівлю світлошумових ґранат в Росії. Там обвинуваченим проходить хтось з керівництва МВС.
Крім того, є ще справа у Хмельницькому, де обвинувачений колишній начальник УСБУ, є по Черкасах та інших областях. Зараз всі ці справи потрібно зібрати й систематизувати. Так само події по Автомайдану, по складених протоколах, по побиттях автомайданівців, по 1 та 10 грудня, по загибелі Нігояна, Сеника та Жизневського. Усі ці справи потрібно буде розслідувати та зводити. Окрім відділу, який займається насильницькими злочинами, є інший відділ, який розслідує економічні злочини, адже це парамілітарне угруповання імені сім'ї Януковича мусило за якісь кошти жити. Відтак були економічні злочини, які також вели до розкрадання державної скарбниці та знищення державного ладу України. Це вивезення та виведення мільярдів гривень з українського бюджету, це шалені крадіжки та грабунок України.
Це все буде йти паралельно, адже зараз вже оголошено підозру тому ж таки Портнову, Азарову та Клюєву, затриманий Єфремов, які були причетні до економічних злочинів. Там багато запитань і дуже складно все це розслідувати. Чому складно? Бо люди з колишнього керівництва держави мали в своїй «обоймі» найпотужніших юристів і всіляко себе захистили. Але нічого, прийде на всіх час.
- Говорити зараз без доведення всього цього комплексу, що замовники будуть віднайдені та покарані, досить важко. Чи важить тут політичний момент більше, ніж юридичний?
Якщо говорити про політичний момент, то якщо МВС не здійснює радикальних кроків та не сприяє розслідуванню, то відповідальність за Авакова має так само лежати і на Яценюкові, адже прем'єр лобіював Авакова на посаду міністра.
Оцю політичну волю ми мусимо разом із родичами Небесної сотні і постраждалими та усім суспільством тримати в певному тонусі. Якщо не буде різкого тиску, не буде помісячного звіту, який спонукатиме керівництво держави фокусувати увагу на розслідуванні цих справ, ми результату не отримаємо. Це загальна проблема, ми вимагаємо ефективного розслідування, адже розуміємо, що на 100% наша правоохоронна система не в стані його розслідувати швидко і відразу, хто би не був на чолі правоохоронних структур. Не зможе, бо не проведено реформи системи. Ця система не в стані ефективно працювати. Треба враховувати те, що система паралізована після Майдану, бо незрозуміло, кого звільнять, а хто залишиться працювати, створюється Державне бюро розслідувань чи ні, тобто панує стан постійної непевності, який сам по собі гальмує все, що тільки можна. Але ми говоримо про інше: ви зробіть максимально всі кроки, всі слідчі дії, максимально ефективно проведіть розслідування. Тож коли суспільство побачить, що вони зробили все, тоді вже з моменту, коли розслідування буде проведено, то можна буде інформувати. Очевидно, що ГПУ не може про все повідомляти, адже щойно вони якусь тему винесуть на обговорення, то це стає відповідним карт-бланшем для обвинувачених. Адже від розслідувань злочинів проти майданівців мають початися реформи, з цього моменту люди почнуть більше довіряти правоохоронній системі, і тоді разом можна буде рухатися далі з подальшими реформами.
- Є ще один момент, про який ми вже говорили, — так званий прецедент судді Волкової. Судова система зараз намагається себе захистити. Для суддів прокурори, міліціонери та інші силовики — це «класово близькі люди», і де є ґарантія, що судді, які слухатимуть ці справи, чинитимуть справедливо?
- Тут також є величезний пласт проблем. Після того, як було оголошено підозру судді Волковій через справу Садовника, бачимо певний спротив суддів Печерського суду. Новий КПК передбачає здійснення оперативно-розшукових заходів через слідчого суддю. Саме такий суддя дає дозвіл на прослуховування, на ведення негласного спостереження, обшуки та затримання. І коли працівник ГПУ приходить до слідчого судді та дає йому матеріали, той геть не поспішає розглядати ці матеріали, хоча часом це треба зробити миттєво. Він може це затягнути на день, два чи тиждень. Так діється тому, що багато речей в КПК не вреґульовані, це по-перше. А по-друге, не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка мала би притягувати до відповідальності суддів за бездіяльність чи навіть саботаж. От є у кодексі слово «негайно», але не визначено чітко: це година чи день. Тому суддя може якийсь час тягнути з дозволом, мотивуючи це тим, що йому потрібно детально ознайомитися зі справою, щоб ухвалити рішення. Це треба якнайшвидше вреґулювати, треба дуже серйозно змінювати законодавство в царині проведення оперативно-розшукових заходів, бо у нас воно не реформоване з бозна якого часу. Новий КПК багато що зробив за європейськими стандартами щодо дотримання прав підозрюваних, але треба вреґульовувати і всі інші проблеми. Все інше залишилося старим, відтак силові структури мають зв'язані руки, бо не можуть оперативно проводити слідчі дії.
- А Ви говорили про це з депутатами Верховної Ради?
- Ми про це говорили, Генпрокуратура про це говорить. Але мало є депутатів, які розуміють, що це треба робити негайно. Слідчі, не тільки ГПУ, але і СБУ та МВС, з якими я спілкуюся, завалені документами. Кожен крок у слідстві він пише і йде з ним до судді за дозволом, і може проводити тільки після погодження. Це можна робити, але, наприклад, коли ця система буде в електронному вигляді, чи коли буде виділено суддю, який займатиметься справами, пов'язаними з організованою злочинністю. Я знаю, що багато дозволів щодо високопосадовців надає суддя Апеляційного суду Києва Марія Приндюк. І є інформація, що надання таких дозволів затягується. Але саме у судах по зміні запобіжного заходу по Садовнику вона, на мою думку, затягувала процес.
- Тобто судова влада та силові органи не зацікавлені в тому, щоб ефективно це довести до пуття?
- Я не сказав би, що не зацікавлені, я би сказав, що система паралізована і вона не в стані максимально швидко та ефективно розслідувати. Бо паралельно мають іти два процеси — розслідування злочинів на Євромайдані і дуже швидкі, кардинальні реформи. А в нас все відбувається, як з народженням дитини: дев'ять місяців минуло від розстрілів 18–20 лютого, а щойно 18 грудня створено управління в ГПУ, яке системно займається цими злочинами. Минуло дев'ять місяців від початку подій на Донбасі — і прийшла думка, що треба оголосити «ДНР» та «ЛНР» терористичними організаціями. Ці процеси мають проходити максимально швидко, бо система настільки консервативна, що не може сама розрухатися. Але бажання є. У мене викликає оптимізм те, що є середня ланка в ГПУ, які хочуть це робити і дають результат. Управління спецрозслідувань з боку держави має отримати максимальне сприяння для ефективної роботи. І так видається, що нарешті новопризначене керівництво Генпрокуратури теж розпочало активну роботу у цьому напрямку.
Розмовляв Тарас БАЗЮК
18.02.2015