Минуло 110 років від дня народження галицького письменника та науковця, громадського й політичного діяча Ростислава Єндика (1906–1974). За радянських часів про нього мало хто чув в Україні. Жив на еміграції, співпрацював з націоналістичними організаціями, досліджував расові особливості нації, у своїх текстах викривав злочини більшовицького режиму і навіть написав книгу про Адольфа Гітлера...    

 

Завдяки д-ру Степану Іванику маємо приємну можливість ознайомитися з доповіддю Степана Олексюка (більше відомого за своїм літературним псевдонімом Тудор), з якою він дебютував в організаційній інституції заснованої Казимежем Твардовським Львівсько-Варшавської школи — Польському філософському товаристві у Львові, а точніше — на 17-му засіданні психологічної секції ПФТ, 4 червня 1927 року. Саме Степан Іваник віднайшов в архівах Інституту літератури ім. Т.Шевченка (ф. 56, спр. 81) цю працю; раніше було опубліковано перші три її розділи, тепер вона публікується повністю.  

“Збруч” уже не вперше відкриває досі невідомі історикам пам'ятки минулого. Останньої осені ми знайшли добре збережені залишки середньовічного укріплення – основу мурованої вежі та складну систем валів і ровів. Від початку ХХ століття це укріплення вважалося повністю знищеним і назавжди втраченим для нащадків. Про це ще 1901 року повідомив “батько подільського краєзнавства” Юхим Сіцинський. З того часу ніхто, крім “Збруча”, чомусь так і не спромігся перевірити слова наукового авторитета.

Іван Їжакевич. Девлет-Ґерай під Москвою     Минулого тижня в Україні вшановували пам’ять про депортацію кримських татарів у травні 1944 року. Майже 200 тисяч людей вигнали з їх домівок та перевезли до Центральної Азії та Сибіру. За різними оцінками, внаслідок тієї акції загинуло 20-45% вимушених переселенців.  

  Гадаєте, барона Мюнхгаузена не було, думаєте, це вигаданий персонаж? Особисто мені відомий як мінімум один реальний німецький барон, з діда-прадіда аристократ, поет, фольклорист і меценат Бьорріс фон Мюнхгаузен (1874-1945).   Дивовижна і суперечлива, треба сказати, особистість — він в молодому віці став академіком, за нацистів був одним із найвидатніших літераторів, улюбленець Гітлера. Після поразки у війні не зміг пережити цю трагедію і наклав на себе руки ...  

Сьогодні, 22 травня, в Івано-Франківську офіційно з’явилася так звана «лемківська» церква Кирила та Методія (чи, радше, зважаючи на її невелику площу, капличка) – у сквері біля Народного дому «Княгинин».    

 

Чернівецькій Садгорі цього травня виповнюється 245. Унікальному мікрорайону, так би мовити, містові в місті, чия назва колись лунала на далекі світи. За цей час як лиш не змінювався його статус. До 1801 року – поселення, відтак – місто. Після 1940-го був райцентром Чернівецької області. У 1963-му його на 11 місяців приєднали до Кіцманського району тієї ж області. А з наступного року Садгора вже була у складі обласного центру. Довгі роки колишнє містечко мало в Чернівцях свою районну раду. Але торік райради у місті були скасовані.  

  ЧЕРВОНИЙ УСМІХ Теж про те, як у судьбі Ліди Танської стрінулись дві троянди Написав Степан ТУДОР.   І.   Андрій узяв нову папіроску, сперся на бильце крісла і розказував дальше:   — Після проголошення засуду, яким призначувано Логвину пять літ тюрми, а Ліду звільнювано од вини й кари, Ліда стрепенулась уся й кинулась різко до баріери.