в галичині галичина

Аномально щедрий текст на відверті сліди історичних стереотипів. Варто читати тим, хто займається реплікацією їхнього галицького варіанта
Починається з розповіді спроквола, ніби перекочуються камінчики між пальцями. Поступово темп наростає, Україна починає звучати повноголосо, крещендо наростає
У Галичині вибір ідентичності доводилося робити в умовах жорсткої конкуренції між кількома спільнотами. І душевні муки книжкового Кричевського — саме про це
Виразна антропологія, шляхетність рис його обличчя. І вишукане мовлення, специфічна «округлена» м’яка наспівна вимова й інтонації з ніжними дієзами і бемолями фонем
Навіщо давати людині тіло, як механізм, яким вона відгукується, пізнає світ, щоб у якийсь момент починати це тіло руйнувати?
Не намилуєшся красою навколишніх просторих схиліве. Міцна бруківка крізь асфальт, порослий зеленню кам’яний паркан вздовж вулиці, одноповерхові будиночки...  
Чимало розкутих людей вважають себе вільними, але насправді їхня свобода не поєднана з відповідальністю і стає сваволею. Атена Пашко була по-справжньому вільна. Нам бракує таких
Закінчився другий фестиваль усної оповіді. Цьогоріч осінній, який відбувся всупереч всім обставинам. Без особливого розголосу, але зі сценою, конкурсною програмою, переможцями і гостями.
Це історія, щоб почати думати про своє минуле інакше. Не тому що ми цього хочемо, а тому що ми як Україна маємо лише такий вихід. Зокрема перед лицем російської агресії.
Берлінська стіна хоч і впала в Берліні, але поділ між відкритим світом і закритим не змінився. Берлінська стіна зайшла всередину України.