Ростислав Шпук

В пік захворювання була така панічна атака, що на повному серйозі прощався з життям і написав оцей прощальний текст
10.09.24 | | Дискурси
Захистити світ від істот, яким не боляче втрачати і не боляче вбивати – завелике навантаження на одну невелику націю. Але вона стоїть
29.08.23 | | Дискурси
Темнота, може, і друг молодьожі, але більше друг старості. Наша молодість – це таке зомбі, яке повертається в темноті і згорає від дзеркал
05.12.22 | | Дискурси
Наша присутність у життях улюблених людей ефективна, якщо дозована. Те саме – з присутністю в улюблених стінах
23.11.22 | | Дискурси
Притираються і збігаються непозбувні фрики – носії незбувних ідей
31.10.22 | | Дискурси
«Оскільки у вас багато картин, значить, вам можна сказати. Завтра-післязавтра путін помре. Це вже вирішено. Чекайте...»
17.10.22 | | Дискурси
Ворог завжди обирає себе сам і робить вигляд, що обраний нами. Він розкрив смерть, як гнійник брудними руками
05.09.22 | | Дискурси
Краса та жах – так називається нова виставка у «Ваґабундо». Усім своїм видом вона покликана насторожувати. Хоча настороженість і без неї тепер є фоновим режимом функціонування кожного з нас
18.05.22 | | Штука
Ми віримо, що завдяки людині світ є не лише красивою динамічною картинкою, а й переживає невпинне осмислення. І якщо всьому живому прийде русскій гаплик, то віра, як капітан корабля, зійде останньою.
Ці напружені персонажі Мар’яна Антоняка – не просто частина нерухомості, вони гіпнотично застигли нерухоміше за самі будівлі. На них неможливо дивитись, можливо лише з ними переглядатись
08.02.22 | | Минуле