«Війна пам'ятників» — безглузда справа. Не досить, що безглузда, то ще й витратна. Марне витрачання часу і ресурсів, виправданням чи наслідком якого може бути лише піар. Боротьба за історичну справедливість, вочевидь, лежить у іншій площині. Також інформаційній, але радше зі сфери просвіти, а не піару.

Львів незабаром стане центром дискусії про проект нової моделі держави Україна. Саме тут ініціатори створення громадського руху «Третя Республіка» хочуть провести перший «круглий стіл» для інтелектуалів, громадських і політичних діячів. Нещодавно про це розповів один з майбутніх засновників руху Юрій Луценко. Про те, навіщо створено цю ініціативу, що саме обговорююватимуть на «круглому столі» та як діятиме новий громадський рух, «Z» поцікавився в одного з його ініціаторів — колишнього народного депутата Тараса Стецьківа.  

Транспортний безлад у найбільших містах Галичини — ситуація так само традиційна, як і брак якісного покриття на українських шляхах. Нестача паркінґів у центральних частинах міст вкупі з непереборним бажанням автовласників заїхати «під саму хату» перетворюють транспортні маґістралі на територію хаосу. Аби-як припарковані авта спричиняють затори решти міського транспорту та незручності для пішоходів і велосипедистів.

«В історії прихована важлива суть, коли ми згадуємо минуле, вивчаємо його, то повинні робити це не з егоїстичних інтересів, щоби задовольнити свою цікавість, а перш за все заради надії на краще майбутнє. Тільки той засвоїв минуле, хто виніс з нього уроки на майбутнє і не повторить чужих помилок».

Кожного року кількість суїцидів зростає. Це загальносвітова тенденція. На жаль, у неї органічно вписується і Галичина. Тільки за останні два тижні аж десятеро франківчан відмовилися жити, а загалом у Галичині від початку року було 120 таких випадків. Накладають на себе руки і зрілі люди, і молоді, і підлітки. «Z» шукав відповіді на два питання: чому людям не хочеться жити, і як ми можемо цьому зарадити…  

Індустріальний райцентр Калуш розплачується за минулу славу. Екологічні наслідки видобування тут калійної солі та хімічного виробництва наразі не можливо спрогнозувати. Очевидними є три проблеми: можливість виходу за проектну межу розсолів у хвостосховищах колишнього хімзаводу, просідання землі над калійними копальнями та захоронення хімічно небезпечної речовини — гексахлорбензолу. Кожна з них може перетворитися на екологічну катастрофу.  

Звістка (а точніше чутка) про ліквідацію Кам'янка-Бузького району поширилася миттєво. У районі — особливо в райцентрі — про це почали говорити перехожі на вулицях, депутати винесли питання на сесію райради, сповістили про побоювання львівські медіа і навіть долучили до з'ясування народних депутатів України. Одні розповідали, що у Кам'янці-Бузькій хочуть збудувати сміттєпереробний завод, але в місті не можуть, тому в Кам'янки заберуть статус міста. Інші переконували, що для того, щоб народити дитину чи отримати консультацію лікаря, незабаром доведеться їздити у Жовкву.

В Галичині активно створюють Центри надання адміністративних послуг. До кінця року вони мають з'явитися у всіх містах обласного значення та районних центрах. За задумом, ЦНАП — це своєрідне «єдине вікно», де громадянам надаватимуть увесь спектр адмінпослуг в одному приміщенні. Проте уряд досі не визначив, що власне є адміністративною послугою і не затвердив загальний їхній перелік. Експерти ж побоюються, що влада спотворить ідею громадських організацій і замість якісного впровадження проекту, реалізує його лише формально.  

На Львівщині далі нищать пам’ятники героям ОУН-УПА. Вихідними днями у Кам’янко-Бузькому та Стрийському районах невідомі сплюндрували пам’ятники Степанові Бандері, Євгенові Коновальцю та Романові Шухевичу. Пошуки правоохоронців наразі не принесли успіху, тому міліція просить допомоги громади.  

На Львівщині відбулися проміжні вибори до обласної ради. За попередніми підрахунками, в шістьох із семи округів перемогли представники опозиції. Чотири мандати здобули кандидати від ВО «Свобода». Ще два — представники інших опозиційних сил: ВО «Батькіщина» та УДАР. Один депутат в обласній раді репрезентуватиме Партію реґіонів. Загалом у довиборах взяли участь понад 23% виборців (112 тисяч 755 осіб). Тим часом у Комітеті виборців України кажуть, що в районах області були спроби і прямого підкупу електорату, й адміністративного тиску.