Після Ночі гніву життя стає, як казала одна літературна дівчинка, curiosier and curiosier. Тому час братися за розум, бо, як та сама дівчинка, побачимо білого крілика в камізельці й полетимо в глибоку діру.   Спочатку були тітушки, які буцім окупували міста і села Західної України: ввечері виходять з автобусів з немісцевими номерами, б'ють абориґенів і вітрини, кричать непотребство мовою міжнародного спілкування. Зловмисників лапали абориґени і проводили з ними роз'яснювальну роботу.  

Вихідними днями українські обласні державні адміністрації отримали нових керівників. Старих реґіоналівських кадрів погнали геть уже цілком офіційно й призначили на посади голів ОДА нових — з революційного кадрового резерву. Дві з трьох галицьких областей, як і сподівалися одні й остерігалися інші, «віддали» представникам ВО «Свобода»…   ЛЬВІВЩИНА: Віддана «Свободі» — до нас не надовго  

За останніми офіційними даними, внаслідок сутичок у центрі Києва загинули 82 особи. Таку статистику в середу вдень поширило Міністерство охорони здоров'я України. Їх називають Небесною сотнею.   Ці дані охоплюють період найактивніших протистоянь, починаючи від 18 лютого. До списку жертв внесено також правоохоронців, загиблих у Києві.   Небесна сотня. Рисунок Юрія Журавля  

Кожна революційна ситуація виносить на гребінь хвилі не лише героїв, але й їхніх антиподів. Адже у перехідний період злочинці мають набагато більше шансів половити рибку в каламутній воді та залишитися непокараними. Події у Львові в ніч проти 19 лютого та в наступні дні дуже чітко це продемонстрували.

Гнули, гнули палку і таки перегнули. Те, що сьогодні відбувається у всіх західних областях країни, і не тільки, – це прямий наслідок дій влади. Так коментують події прикарпатські активісти. Але ситуацію в регіоні називають більш-менш стабільною, хоча є й перестроги з огляду на інформацію, що з захоплених приміщень силовиків люди винесли зброю.   Під обласнним управлінням МВС   Людський гнів  

Ранок 19 лютого чимало тернопільців почали з незвичної екскурсії місцями «бойової слави», які по собі залишила минула ніч. Наслідками вівторкової люті залишилися потрощені, спалені й побиті приміщення Тернопільської ОДА, обласної та міської міліції, ДАІ, прокуратури, СБУ, Тернопільського міського районного суду та приміщення торговельних мереж, що належать представникам Партії реґіонів. Біля прокуратури, просто на проїжджій частині, тернопільці розглядали напівспалені справи. Обговорюючи ситуацію, краяни неприховано пишаються тим, що відбулось.  

У вівторок Львів знов опинився в революційному вирі — на майдан біля пам'ятника Шевченку вийшли тисячі людей, у церквах дзвонили дзвони, і всіх чоловіків закликали їхати до Києва. Але, як виявилося, денні події вівторка стали легенькою прелюдією до того, що трапилося в місті вівторкового вечора та ночі проти середи.     Друга жовта — не червона  

Все, що коїться нині в Україні, має «майданний» підтекст. Щоправда, іноді процес розбавляють змаганнями в Сочі.  

В Івано-Франківській області прийняли обласний бюджет-ілюзію та міський бюджет-мрію. Так річні фінансові документи охарактеризували самі депутати обласної та міської рад.  Та попри очевидну віртуальність прийнятих кошторисів – це все ж таки краще, ніж 1/12 щомісяця від минулорічного бюджету, на які б жила громада, якби місцеві бюджети прийняті не були.    

Дві з трьох галицьких областей — Тернопільська та Івано-Франківська — хоч і з другої спроби, та все ж ухвалили рішення про недовіру головам своїх облдержадміністрацій двома третинами голосів. І тільки Львівщина ніяк не спроможеться, і це попри те, що тутешній президентський намісник Олег Сало є без перебільшення найодіознішим політиком місцевого рівня в Західній Україні.