Галичани готуються виїздити. Тікати від війни чи на вакації?

У Галичині триває бум на закордонні паспорти. В усіх місцевих відділеннях Міґраційної служби України шалені черги. Люди сомоорганізовуються, складають письмові списки і пильно стежать, щоб у кабінет прийому документів поза цими списками не проліз хтось зі «своїх». У Львові охочі отримати закордонний паспорт навіть викликали до відділення МСУ на вул. Залізничній представників Правого сектору, і ті з бітами в руках встановлювали там порядки. Помогло. Службовці прийшли до тями й відтоді не вважають одних рівнішими за інших. Без ексцесів тим часом у Тернополі та Франківську, хоч черги там теж дай Боже.

 

 

Минулого року протягом січня-березня управління Державної міґраційної служби в Тернопільській області оформило й видало закордонні паспорти більше 10 тисячам осіб, а за такий самий період цього року — 17 тисячам.

 

В Івано-Франківській області ситуація аналогічна. Кількість виданих цього року закордонних паспрортів порівняно з трьома першими місяцями минулого року збільшилась на 88 % (24 тисячі у 2014 році проти 13 тисяч у 2013-му). 

 

Лідерство — за Львівщиною. За перший квартал тут видали 42 тисячі закордонних паспортів (на 16 тисяч більше, ніж за такий самий період минулого року). Державній міґраційній службі доводиться працювати в напружених умовах, приймаючи по 80 відвідувачів щодня.

 

Три причинивидимі

 

Начальник головного управління Державної міґраційної служби у Львівській області Ярослав Скиба розповів «Z», що такий ажіотаж викликаний кількома причинами. Перша з них пов'язана з подіями в Криму. Чимало краян відпочивали влітку саме на півострові, однак після анексії Криму Росією плани доведеться змінити, а для цього потрібно виробляти закордонний паспорт.

 

Крім того, мешканці Львівщини, які працюють в Росії, також почали виробляти закордонні паспорти на тлі постійних заяв російської сторони про те, що незабаром в'їзд до цієї країни буде можливий тільки на підставі закордонного паспорта.

 

А третьою головною причиною стало те, що в Шенґенській зоні також впроваджено зміни до правил перебування. Там заборонили перебувати з паспортами, які продовжені понад 10 років.

 

Погоджується з думкою свого львівського колеґи і перший заступник начальника Управління ДМС в Івано-Франківській області Андрій Якуб'як. Він каже, що у більшості людей, які зараз подають папери на виготовлення закордонного паспорта, спливає термін старого документа. «Лише 5–6 % громадян зізнаються, що у випадку ускладнення ситуації в країні хочуть бути готовими міґрувати за кордон. Насправді люди здебільшого готуються до сезону відпусток або ж для виїзду на заробітки в Польщу, Іспанію, Італію», — ділиться спостереженнями пан Якуб'як.

 

Натомість головний спеціаліст зі зв'язків із громадськістю ДСУ в Тернопільській області Ірина Бойко не вважає підготовку до сезону відпусток головною причиною «паспортного буму». Вона переконана, що до цього людей найперше спонукає все-таки нестабільна ситуація в Україні. А друге — впровадження нових правил в'їзду власне Російською Федерецією, де багато галичан перебувають на заробітках.

 

 

В головному офісі львівського управління ДМС пополудні не видно ажіотажу, перед дверима кабінетів сидять та стоять до десяти осіб.

 

«У мене номер 48, то я думаю, що за півгодини туди зайду, бо на кожну людину витрачають по 10 хвилин», — розповідає комусь у слухавку мобільного телефона одна з жінок, що стоять у черзі.

 

Як з'ясовується, люди прийшли виробляти закордонні паспорти з різних міркувань, але панічних настроїв у зв'язку з кримською війною чи постійним мусуванням того, що незабаром Росія нападе на материкову Україну, немає.

 

Наприклад, пані Лілія розповіла «Z», що виробляє новий паспорт, бо закінчилася дія старого. А чутки про те, що українці масово виробляють паспорти, щоб у разі війни виїхати за кордон, називає «жартами».

 

Її сусідка в черзі Аня, навпаки, вважає, що після Майдану щораз більше українців хочуть залишитися вдома і розбудовувати власну країну. А вона виробляє паспорт, бо хоче влітку поїхати до сестри в гості. «І обов'язково повернутися додому», — цілком поважно каже дівчина.

 

Ще одна відвідувачка розповіла, що виробляє паспорт, бо їй запропонували роботу.

 

«Зараз цей наплив з видачі закордонних паспортів дещо зменшився, хоча цього року їх виготовляють набагато більше, ніж минулого. — розповідає Ярослав Скиба. — За перший квартал цього року ми виготовили на 16 тисяч паспортів більше, аніж за перші три місяці минулого року».

 

З його слів, минулого року на Львівщину припадав кожен десятий закордонний паспорт, виготовлений в Україні. І це зумовлювало вельми напружений графік роботи працівників територіальних органів ДМС в області.

 

«Люди мають свій потенціал, працівник має певну норму — до 60 осіб на день. А коли йдеться про 85–90, то це забагато — можуть бути помилки в документах, плюс велике психологічне навантаження. І якщо в такому режимі людина працює всі п'ять днів, то це призводить до виснаження організму», — каже начальник головного управління ДМС у Львівській області.

 

Як зазначає пан Скиба, управління працює над тим, щоб мешканці кожного району Львівщини мали можливість оформляти закордонні паспорти у своїх райцентрах, однак поки що в 9 районах такої можливості немає. Складно сказати, чи збільшиться число цих районів цього року з огляду на ситуацію в державі.

 

Ігри підсвідомості

 

Трохи з іншого боку бачать ситуацію психіатри та психологи. На їх думку, українське суспільство переживає посттравматичний розлад після подій на Майдані, найбільше після масового убивства людей у лютому цього року. Відтак бум за закордонними паспортами може свідчити про те, що люди підсвідомо намагаються захисти себе, серйозно розглядаючи еміґрацію як один зі способів. Таку думку «Z» висловив завідувач відділу №1 Львівського обласного психоневрологічного диспансеру Ростислав Гривул.

 

«Щодо зростання числа закордонних паспортів, я не думаю, ще це просто бажання на кшталт не виходить їхати в Крим, то їдемо за кордон. На тлі всіх цих подій різко зріс рівень тривоги в суспільстві, воно готується до небезпеки. Суспільство пробує себе захистити, і одним зі способів є еміґрація у випадку якихось драматичних подій, щоби вижити, бо це не питання смаків чи розваги, це питання виживання. Люди це часто роблять на підсвідомому рівні, не усвідомлюючи до кінця, навіщо їм паспорт. Але як треба буде, то ним скористаються»,  — пояснює пан Гривул.

 

Дотепер, каже психіатр, багато людей тримають невідкладні аптечки і торби на випадок евакуації, і це свідчить про те, що така ситуація залишається реальним викликом для їх життя, тож вони намагаються забезпечити свої базові потреби.

 

 

03.04.2014