«Франківськ, місто янголів» – під такою назвою у березні стартував соціально-літературний проект від літературної агенції «Дискурсус» та інтернет-порталу «Типовий Франківськ».    

Психобіографічна трилогія українського письменника Степана Процюка  – «Троянда ритуального болю» про Василя Стефаника, «Маски опадають повільно» про Володимира Винниченка та «Чорне яблуко» про Архипа Тесленка, що впродовж останніх років вийшли у видавничому центрі «Академія» в серії «Автографи часу», спричинили резонанс та дискусії у літературних колах. Тож спеціально для «Збруча» про новий погляд на класиків української літератури та про все, що пов’язано з цим непростим жанром, зі Степаном Процюком розмовляла Марія Микицей.  

  Львів – місто амбітне. Розпочинати тут всеукраїнські ініціативи чи глобальні тренди майже звично. Давно стереотипна прикладка «культурна столиця» останнім часом доповнилася ще й етикеткою «туристична Мекка» - місто почало промувати себе в Україні та закордоном, і після минулорічного ЄВРО зібрало, напевне, найбільше позитивних вражень від іноземців.

Один з найвідоміших письменників світу – Ерік-Еммануель Шмітт – достукується до сердець мільйонів з фантастичною легкістю. Його творами зачитуються на всіх континентах, його п’єси збирають аншлаґи у понад 50 країнах світу. Його книжка «Оскар і Рожева пані» ще 10 років тому ввійшла до рейтинґу книг, що змінили чиєсь життя, – поруч із Біблією, «Маленьким принцом» та «Мушкетерами». Драматична і життєлюбна історія про невиліковно хворого хлопчика, з’явившись 2002 року, зворушила весь світ.  

Литовсько-українське видавництво «Балтія-Друк» започаткувало серію історичних досліджень під назвою «Еліти». Першою книгою з цієї серії є генеалогія роду Радзивілів.

Сергій Жадан не часто тішить Львів своєю присутністю. І на закиди публіки з цього приводу відповідає, мовляв, у Львові достатньо читають українською і регулярно хтось із письменників приїздить, тому він бачить більше сенсу їздити на Схід, куди сучасне українське поетичне слово дістається значно повільніше.

«Літературний Stanislaw(ІФ)» (від Францішека Карпінського  до наших днів)  – так називається  антологія, присвячена 350-річчю Івано-Франківська (колишнього  польського і австрійського  Станиславова, колишнього радянського  Станіслава), до якої увійшли твори відомих мешканців міста за три з половиною століття.        

Із першими квітневими днями львівська поетка, філолог і викладач, авторка поетичних збірок «Мандри у пошуках дому», «Сліди на піску» та «Обличчя поза світлиною», літераторка, яка страшенно не любить писати – Галина Крук –  вирушить у літ-турне Україною із презентацією нової, четвертої за ліком книжки поезій «Співіснування», що вийшла друком у ЛА «Піраміда». Та перед тим як представити нову збірку у Харкові, Києві, Вінниці, Тернополі, Дніпродзержинську та Одесі, літераторка «апробовувала» її на читачах рідного Львова у книгарні «Є».  

Не рятівне коло, а роздуми про нього       Саме таку назву має альманах фантастичної, чи як її ще тепер «кучеряво» називають – метареалістичної літератури, другий номер якого був презентований в Івано-Франківську у рамках другого Міжнародного фестивалю метареалістичної літератури «Карпатська мантикора – 2013» (Франківськ, березень 2013).