Пауль Целан. Мак і пам’ять. Поезії. Переклад з німецької та післямова Петра Рихла. – Чернівці: «Книги – XXI», 2013. – 148 с.     Українському Целанові – 35 років.  

  Kosmowska, Barbara. Ukrainka. Wrocław, Wydawnictwo W.A.B., 2013. 328s.  

  Українські письменники вперше виступили на Норвезькому літературному фестивалі, що відбувся у Ліллегаммері 28 травня – 2 червня.     

  Найбільша драма в тому, що Герасим’юк багато років живе у Києві і весь цей час пише про гори. Звісно, не тільки. А все ж, гуцульські ритми проникають навіть в «урбаністичні» твори поета, навіть у «Київську повість» («Ти чув барвінкову»). У столиці теж багато музики звучить. Але такої нема: «як разом заграли всі скрипки і цимбали, флояри і дримби / та вдарили бубни, / а спершу озвалися всі трембіти і роги – разом!».

Музика і література, як будь-які сильні суперники, міксуючись між собою, дають дивні сполуки – часом поет знаходить музику у собі, а іноді музикант губить літературу в поетові. Але, як на диво, і ті, і інші експерименти не залишають байдужими широкі маси. Адже найбільшою формою майстерності у мистецтві є вміння втримати тонку грань між звуком і словом. Насправді, обидві сфери – рівнозначні між собою і виникають лише у фізичній хвилі, чи то пак відтворювачі: усе залежить від характеристик рота, вуха, повітря і фізичної хвилі загалом.  

Об’єднання поетів у літературному процесі явище не виняткове – цьому феномену присвячено чимало досліджень. Значно менше знаних угрупувань читачів – їх важче вловити чи зафіксувати, особливо якщо мова йде про часи минулі. Проте, сучасні читачі мають все більше «голосів» у просторі літератури – хоч і говориться про їх кількісне зменшення.  Вони читають і публічно обговорюють, не соромляться писати свої претензії безпосередньо авторам (дякувати соцмережам за прямий доступ!), і навіть здатні гуртом профінансувати створення цікавого їм проекту.  

  Одна з актуальних місій Львова – бути містом перетину культур, транснаціональним комунікативним майданчиком. Черговий тому доказ – білорусько-шведські Літературні дні, які відбулися тут нещодавно. Виявляється, для того, щоби білоруси зі шведами могли вільно почитати один одного, їм треба їхати 700 км на південний захід.

  Якщо навколо «Форуму видавців у Львові» останні кілька років крутяться розмови про необхідність зміни формату та оновлення концепції, то «Форум видавцям — дітям» пережив ребрендинг ще три роки тому, впродовж яких успішно еволюціонував у «Дитячий фестиваль у Львові» і тепер збирає навколо себе не лише тисячі дітлахів з усієї країни, а й десятки тисяч схвальних відгуків та вражень...    

  Пора серця. Інґеборґ Бахман – Пауль Целан. Листування. Переклали Лариса Цибенко та Петро Рихло. – Чернівці: «Книги – XXI», 2012. – 416 с.