Марухняк Й., Пастернак Н. Границі долі Осипа Маковея / Йосип Марухняк, Надія Пастернак. – Львів: Камула, 2017. – 96 с., іл.        

  23 серпня минає 150 років від дня народження українського поета, прозаїка, журналіста, редактора періодичних видань, публіциста, критика, історика літератури, фольклориста, перекладача, педагога та громадського діяча Осипа Маковея (1867–1925), він же Spectator, Стефан Ярошенко, Євмен, Соколик, О.Степанович, Явор, Осип з Буковини; О., О.М., О.Мей, М-ей тощо.    

  Були часи, коли театром у Львові керували жінки. Зокрема, у 1874–1880 роках директоркою та режисером театру «Руської бесіди» була Теофіла Романович (1842–1924).    

  150 років тому, 1 вересня 1866 року, відкрили сполучення на колії Львів–Чернівці, яка з’єднала Буковину з Галичиною й іншими австрійськими краями та мала стати однією з важливих ланок транспортної системи Європи й Азії.  

Дні народження видатного вченого-мовознавця, видавця, публіциста, редактора, педагога, організатора просвітницького руху, громадського та культурного діяча, дійсного члена НТШ Василя Сімовича збігаються з Шевченковими роковинами, а тому залишаються непомітними для широкого загалу.  

 

​   Ігор Померанцев – алхімік слова   Російськомовний, але не російський, приблизно так, можна назвати письменника, журналіста, радіоведучого Ігоря Померанцева. Народжений в Саратові, вихований в Чернівцях, змужнілий на допитах КДБ в Києві. Людина еміґрантських хлібів, яка, при цьому,  не втратила цікавості до свого коріння.

Вся культурна громадськість, всі трудящі Радянської України вшановують сьогодні свою талановиту дочку Ольгу Юліанівну Кобилянську з нагоди 55-річчя її літературної діяльності. Після смерті "буковинського соловія" — Юрія Федьковича, вона орлицею змайнула над зеленими верховинами Буковини і прикрасила українську літературу чудовими творами, в яких виступила за правду і справедливість на землі, на захист жінки-трудівниці, на захист людини. За це і шанує її наш народ.   Львів  

(В роковини смерти незабутнього проф. д-ра Степана Смаль Стоцького).   17. серпня минає рік, як відійшов від нас навіки проф. С. Смаль Стоцький, що все своє життя присвятив одній меті — відродженню української державности.  

Сими днями одержав я вирізку з ч. 3232 з 5. грудня 1913 чернівецького Czernowitzer Tagblatt із фейлєтоном п. з. "Iwan Franko. Zum 40-jähr gen Jubiläum" і з листом автора, в якім він присилаючи менї свою статю просить вибаченя за більші або менші помилки, звиняючи ся поспіхом, з яким мусїв виконати ту роботу. Вважаю відповідним за згодою редакції Дїла подати сей нїмецький голос до відома також української публики, додаючи до нього в відповідних місцях свої уваги та поправки. — Іван Франко.