15 вересня 1772 року війська Габсбурґів зайняли столицю Галичини.    

245 років тому, 5 серпня 1772-го, повноважні представники Пруссії, Австрії та Росії підписали в Петербурзі договір про поділ польських земель. Згідно з цією угодою, Пруссія забрала Помор’я, Куяви та частину Великопольщі, Австрія – Малопольщу і Галичину, Росія – Східну Білорусь та частину Лівонії (Інфлянти). Відтоді почався австрійський період історії Львова та краю, тривав він до 1 листопада 1918 року.   Англійська карикатура «Європа в липні 1772 р.»  

150 років тому, 17 червня 1866 року Австрійське цісарство оголосило війну Прусському королівству. Протистояння двох концепцій об’єднання німецьких земель перейшло у стадію військового конфлікту.   Австрійська цісарська династія не позбулася мрій про відродження Священної Римської імперії Німецького народу під своїм пануванням. Це означало створення Великонімецької держави з включенням не лише німецьких етнічних земель, але й Чехії (Богемії), Угорщини, Хорватії, Трансильванії і навіть Галичини.

 

200 років тому, 9 червня 1815 року, завершився Віденський конгрес, який встановив новий політичний лад у Європі після розгрому армій Наполеона І Бонапарта. Деякі ухвали Віденського конгресу торкалися Галичини. Зокрема, був відновлений австрійсько-російський кордон на річці Збруч.    

“Національність і мова в Австро-Угорській імперії. Нормативно-правова база, політична реальність і програми реформ” – з такою лекцією нещодавно виступив у Львові, в Центрі міської історії Центрально-Східної Європи директор Австрійського культурного форуму в Києві д-р Якуб Форст де Батталья.    

2 грудня 1848 року 53-річний австрійський цісар Фердинанд I Габсбурґ був змушений зректися престолу на користь свого 18-річного племінника Франца Йосифа I. Відтоді 2 грудня – день початку правління цісаря – став офіційним святом Габсбурзької монархії. До цього дня приурочували освячення храмів і громадських будівель, відкриття залізниць та інші урочисті заходи.    

Коли галицькі русини почали почуватися окремою нацією? Очевидно, що її народження збіглося з європейською «Весною Націй», яка розпочалася 165 років тому, у березні 1848-го.     До середини ХІХ сторіччя галицькі русини, залишаючись лояльними підданими Австрійської монархії та вірними Католицької Церкви грецького обряду, не визначились ще щодо своєї національної ідентичності.  

Палкий ненависник чиновницько-поміщицького гніту і організатор народних селянських повстань на Буковині в 1843—1850 р. р. Лук'ян Кобилиця народився на початку XIX віку в с. Плоска так званого русько-кімполунського округу поблизу містечка Путилова-Сторонця. Це були роки найлютішого австрійського абсолютизму на Буковині. Закріпачені селяни гнули свої спини під непосильним тягарем панщини і чиновницько-поміщицьких данин та чиншів. Особливо люто гнобили селян поміщики Джурджован і Ромашкан, які володіли десятками буковинських сіл.

(1772, 1794, 1795—1809 р.).   В теперішній війнї половина холмської ґубернїї перейшла зпід російського панування під австрійську окупацію: пять холмських повітів Білгорай, Замостє, Томашів, Грубешів, Холм належать тепер до австрійського ґенерал-ґубернаторства в Люблинї. З сеї нагоди можна пригадати маловідомий нашій суспільности факт, що сї землї були вже колись під австрійським пануваннєм, — про се хочемо тут подати кілька заміток із записок сучасників.   І.