Особливо сьвяточний день обходять нинї народи австро-угорської монархії. Коли в часах мира день сей єднає усї народи монархії в одну цілість, переняту одною думкою, — то в теперішній хвилї нинїшне сьвято стає справжнїм символом єднаня всїх народів монархії для одної спільної ціли: оборони основ монархії, загрожених північним ворогом, і сповненя — через поконанє того ворога — історичної місиї монархії: бути прибіжищем для позбавлених національної держави народів европейського сходу, принести їм визволенє з гнету росийського царизму.  

  [Письмо від Турки.]   Маю під рукою досить цїкаві записки одного путника, що їздив тому два роки на ювилей папскій до Риму. З тих записок подаю до публичної відомости ось се дослівно:  

  Завтра народи Австрії обходять велике свято — ювилей 40-лїтного панованя Цісаря Франц-Іосифа І. Дня 2 грудня 1848 р. 18-лїтний архикнязь Франц-Іосиф, роджений 6 (18) серпня 1830 р., найстаршій син архикнязя Франца-Кароля і архикнягинї Софії, взяв в Оломуцу корону від свого стрия, і цісаря Фердинанда.