Багата й культурна Галичина від непамятних часів була тереном, який намагалися опанувати різні сусіди: зі сходу дикі азійські орди, з полудня мадяри, з заходу поляки.

  Свіжо появилася з друку проф. Дм. Чижевського "Історія української літератури", книжка друга. IV. Ренесанс та реформація. V. Барок. Наукова бібліотека ч. 22—23. Видавництво Юрія Тищенка. Прага 1942, 144 ст. Це продовження історії української літератури, що її розпочав видавати пок. д-р М. Гнатишак, якому передчасна смерть не дозволила докінчити наміреної праці.  

 

 

І. Політична нейтральність кооперації.

Низше подаємо перегляд української преси Галичини й Угорської України. Буковина, як відомо, в цілости окупована Румунами, які буковинсько-українську пресу задавили — в буквальному розумінню слова. Те саме треба сказати також про українську пресу в тій частині Галичини, яку захопили Поляки.

(1772, 1794, 1795—1809 р.).   В теперішній війнї половина холмської ґубернїї перейшла зпід російського панування під австрійську окупацію: пять холмських повітів Білгорай, Замостє, Томашів, Грубешів, Холм належать тепер до австрійського ґенерал-ґубернаторства в Люблинї. З сеї нагоди можна пригадати маловідомий нашій суспільности факт, що сї землї були вже колись під австрійським пануваннєм, — про се хочемо тут подати кілька заміток із записок сучасників.   І.  

І. Подїл окупованих земель.   Для військово-адмінїстраційних цїлей землї, здобуті від Росії, подїлено на дві части: північні території обійняла в управу Нїмеччина, полудневі Австрія. Відповідні угоди заключено в Позенї 9 й 10 сїчня 1915 р. й у Катовицях 22 квітня 1915 р.; правдоподібно були ще й пізнїйші умови про дальші здобуті землї.  

Український народ чекав від війни одного великого дарунку, — національної свободи та самостійности. Aле хоч ми бажали війни для сеї великої цїли, ми знаємо, що війна принесе нам також багато лиха й нещастя. Війна тільки в останнїх своїх вислїдах може дати кращу долю народови, — але наперед вона бере свої жертви, — нищить добробут країни, розливає людську кров, багато одиниць i багато околиць нищить страшним способам.  

Картина з житя "Українських Сїчових Стрільцїв".   Командантови 129. бриґади, Вп. Робертови Дрдї, щирому другови "Українських Сїчових Стрільцїв" на спомин...   Ранний сьвіт налїтав на високі верхи Тухольщини.   У долах сїріла густа мрака, в яку вбивали ся моторно соняшні промінї, щоби її прогнати.   Ми вже стояли на розглядій, глядїли через дальнички і старались перешукати гущу верхів.