Презентація монографії Олександра Зайцева «Український інтеґральний націоналізм. Нариси інтелектуальної історії» та препрезентація нового випуску часопису «Україна модерна» (число 20, «Фашизм на сході Європи»).

«Молодь у Львові є відкритою і активною. Тут приємно працювати», - переконаний один із найвидатніших польських перформерів Януш Балдиґа.  

Львівські депутати знову загострюють польське питання у Львові. Тепер вони планують взятися за польські спадщину та символи. Львівська міська рада створила комісію, головним завданням якої буде «впорядкування об'єктів польської історичної спадщини у Львові». Попри обтічну назву, депутати не приховують, що йдеться не про всю спадщину, а передусім про мілітарні символи, зокрема скандальний меч-"щербець" на Личакові.  

«White elephant», «білий слон» — ця ідіома застосовується в англійській мові до збиткових, обтяжливих власникові об'єктів. На жаль, під смутну категорію може втрапити й новенький стадіон у Львові. Питання щодо окупності «Арени Львів» та доцільності її існування постало наступного-таки дня, як футбольні ґранди зіграли свій останній матч на Євро-2012. Хоча й перед тим скептики запитували, чи вартий стадіон вкладених грошей...

Цими вихідними у Першому академічному українському театрі для дітей та юнацтва (Львів) відбулась прем’єра першої на цій сцені, з часів здобуття Незалежності, вистави для старшого юнацтва «Втеча з реальності». Над постановкою п’єси спільними зусиллями працювали львівські та київські постановники. Збруч дізнавався, чи вдалося ТЮГ-у успішно повернутися до реальної проблематики сучасної української молоді після стількох років суцільної класики, хоча й дуже поважної (Шекспір, Мольєр, Марк Твен, Кіплінг, Діккенс, Толкієн…) та світового і вітчизняного «казкарства».  

В Андруховича є розкішний есей. Про дородного гуцула, якого рекрутували в австрійське військо і намагалися вчити муштрі. Муштрувати гуцула – саме по собі це вже заняття утопічне. Та найгірше було те, що гуцул ніяк не міг запам’ятати імені свого вищого командування. Ним був архикнязь лицар Тосканський. Мовою оригіналу – ерцгерцог-ріттер фон Тоскана. Коли капрал зажадав у гуцула повторити це ясновельможне ім’я, той випалив: "Ерц-герц-перц, ріпа з мотузками!". Фонетично близько, треба сказати.  

26 вересня виповнюється 135 років від дня народження Михайла Галущинського (1878–1931) – галицького громадського та політичного діяча, педагога, голови товариства "Просвіта", командувача

Молода Республіка поетів – одна з акцій Міжнародного літературного фестивалю, яка проводиться уже дев’ять років поспіль. Вона була заснована житомирським поетом і художником Іллею Стронґовським. Цього року, щоб потрапити на МРП, потрібно було виконати такі умови: мати не більше 25 років, заповнити за поданим зразком заявку на участь і подати добірку з десяти неопублікованих віршів у електронній формі до кінця липня.  

Бути присутнім на відкритті нового Концертного сезону у філармонії чи Театрального сезону в театрі — це не снобізм, а добрий тон. Наповненість залів на таких дійствах свідчить і про рівень культури у місті, і про стан суспільства загалом. Саме тому справді радісне відчуття охопило мене, коли переступив поріг каси Львівської філармонії 15 вересня, де мені запропонували «лише гальорку або перший-другий ряд — з того, що ще лишилося по 40 гривень».  «Це вже добре…» — подумалось.

На ХХ Форумі видавців у Львові з книгою «Хто зробить сніг» впевнено дебютувала Мар’яна Прохасько, засвідчивши, що маємо нову оригінальну дитячу письменницю та художницю. Наразі свою першу книжку вона написала спільно із письменником та журналістом Тарасом Прохаськом, який також оце вперше писав книгу для дітей.         Про нюанси «кухні» дебюту з Мар’яною Прохасько розмовляв Маркіян Прохасько.