На початку жовтня в Україні має почати роботу новостворене Національне антикорупційне бюро. Вже зараз туди дібрано 70 детективів, і процес триває. Директор НАБ Артем Ситник каже, що насамперед бюро візьметься до корупції у судах, а перше територіальне управління створять саме у Львові — ще до кінця цього року. Очільник НАБ сподівається, що до боротьби з корупцією серед високопосадовців активно долучиться місцева громадськість.
Артем Ситник
У судах корупція була завжди
Для повноцінної роботи НАБ треба не лише дібрати детективів, а й призначити спеціального антикорупційного прокурора й оголосити конкурс на посади начальників територіальних управлінь. Директор НАБ Артем Ситник певен, що дасть собі з тим раду протягом вересня і бюро візьметься до повноцінної роботи.
«25 серпня конкурсна комісія Бюро з 222 кандидатів обрала перших 70 детективів. Це ті люди, які не побоялися подати документи та ризикнути працювати у новоствореній установі, щоб боротися з корупцією на найвищому рівні. Я готовий працювати з початкової командою детективів, а щойно призначать антикорупційного прокурора, почнеться формування їх складу до 242. Це ж стосується і працівників аналітичного управління НАБу», — каже директор бюро.
Одним з головних напрямків роботи борців з елітною корупцією очільник бюро вважає сферу українського судочинства, претензії до якої мають навіть апатичні громадяни України. Під час зустрічі у Львові громадські активісти зауважили, що саме судова гілка може стати найбільшим гальмом для успішної роботи НАБ. Принаймні дотеперішній досвід дав чимало прикладів, коли гучні затримання високопосадовців перетворювалися у судових залах на дрібні порушення.
На те Ситник зауважив, що судді завжди були корумпованими, але відразу ж пригадав справу судді Зварича, якого затримали і засудили на реальний термін за хабарництво у великих розмірах. Щоправда, ця справа поодинока щодо посадовців такого масштабу. Артем Ситник запевнив, що має намір змінити тенденцію, провадячи розслідування так, щоб «не виникало жодних зачіпок, які дозволяли б судам розвалювати справи». Зі слів директора Антикорупційного бюро, в його структурі у майбутньому з'явиться підрозділ, що спеціалізуватиметься саме на корупції в судах.
Не оминули активісти й питання про те, що чимала частина майна, незаконно набутого чиновниками, записана на їхніх родичів і це дає можливість його леґалізувати. Львівська активістка Наталія Шелестак навела приклад, коли одна із суддів записала собі в декларацію дороге авто як подарунок з-за кордону.
Ситник відповів, що наразі правоохоронці дуже рідко застосовують статтю з Кримінального кодексу про незаконне збагачення і описаний випадок цілком до цього пасує.
Водночас директор НАБ підкреслив, що вагому частину такої роботи мала б виконувати Антикорупційна інспекція при Уряді, однак цей орган досі не створений через розбіжності у баченні його функцій. І гальмування у створенні інспекції, натякнув Ситник, пов'язані з небажанням деяких урядових посадовців долати корупцію у своїх лавах.
Директор НАБ наголосив, що усвідомлює, якими високими є сподівання суспільства щодо подолання корупції та швидких результатів роботи аґентства. Одним з помічних механізмів є дуже широкі повноваження детективів — вони матимуть право накладати арешт на майно підозрюваних і затримувати їх без рішення суду. Такі надзвичайні заходи зумовлені критичним станом боротьби з корупцією і мають допомагати правоохоронцям унеможливити втечі підозрюваних перед рішенням суду, які стали дуже поширеними в Україні через прогалини у процесуальному законодавстві чи завдяки сприянню судів.
З огляду на специфіку роботи Артем Ситник прогнозує, що разом з початком роботи НАБ здійметься хвиля дискредитаційних заходів, щоб у зародку посіяти сумніви щодо спроможності аґентства ефективно працювати. Одним з таких моментів була критика в ЗМІ та соцмережах за те, що керівник НАБ взяв у службову поїздку до Великої Британії дружину, мовляв, повіз її туди за державний кошт. Пізніше з'ясувилося, що пані Ситник їхала за власні кошти та на запрошення знайомих, однак розголос у ЗМІ пішов, а за цим фактом провадиться розслідування. Ситник певен, що на нього і його підлеглих тиснутимуть за допомогою кримінальних справ та інших важелів, які можуть відволікати працівників НАБ від основної роботи, але вважає, що то будуть марні зусилля.
Перше територіальне управління буде у Львові
Керівництво НАБ покладає великі надії на співпрацю з львівськими активістами. Саме тому перше територіальне управління аґентства має постати саме у Львові, за попередніми даними, ще до кінця цього року. Зі слів Артема Ситника, у вересні оголосять конкурс на посаду начальника львівського управління. Наразі планується, що у сферу його підпорядкування ввійдуть також Івано-Франківська і Закарпатська області, однак остаточне рішення ще не ухвалено і цілком можливо, що до львівського управління входитимуть і всі шість західних областей. Потім на черзі управління в Одесі та Дніпропетровську. Загалом у законі передбачена можливість створення семи реґіональних управлінь.
Варто зауважити, що в реґіонах не буде детективів, тут лише здобуватимуть та оброблятимуть інформацію, і якщо виявиться, що вона «гаряча», то для подальшої роботи в реґіон відряджатимуть детективів та силові підрозділи з Києва.
На думку Артема Ситника, залишати детективів у реґіонах на постійній основі не варто — щоб вони не зближалися з імовірними фіґурантами розслідувань, так би мовити, не вростали у середовище. Водночас базування детективів у столиці також дає вагомі підстави для побоювань, адже саме Київ є корупційним центром України, тож спокуси для борців з корупцією зростають на порядки.
На переконання директора НАБ, вберегти його підлеглих від спокус здатні чимала за українськими мірками зарплатня — 360 тисяч гривень на рік — і постійний контроль від підрозділу внутрішньої безпеки.
Але маючи до діла з владними вершками, — де фіґурують суми, поряд з якими солідна детективова платня виглядає убого, бо йдеться про мільйони чи й десятки мільйонів доларів США, — детективи реґулярно діставатимуть пропозиції швидкого збагачення, тому немає певності, чи зможе частина з них стриматися від спокуси хутенько заробити перший мільйон.
Втім у роботі НАБ є ще один запобіжник — перший рік для усіх його працівників є випробувальним терміном і щойно потім вони стають повноцінними детективами. До того ж, вважає очільник НАБ, практично відразу після конкурсу до 10% працівників підуть геть. Зрештою, до курйозів доходило й під час конкурсу, коли з'ясувалося, наприклад, що одного з кандидатів на роботу в бюро у перерві між тестами затримали за вимагання хабара.
КОМЕНТАР
правозахисник
Андрій ПЕТРИШИН:
«Опір роботі Антикорупційного бюро буде шалений»
Політична воля, безмежні процесуальні можливості та права працівників НАБ не будуть зайвими. Вони не будуть цими правами зловживати, якщо ми підберемо тих людей, яким ми довіряємо, тих людей, які не мають жодного стосунку до політичних сил та партій. Людей, які не заплямували себе в минулому і не мають перспективи заплямувати себе у майбутньому. Адекватних людей, які знають свою справу.
Я не думаю, що вони стануть елементом репресивної машини. У випадку якогось тиску, там, де буде чітке розпорядження розправитися з одним чи замовити іншого невигідного владі. Тож людина, яка працює в бюро і яку підтримала громада, завжди зможе вийти і сказати: «На мене чинять тиск! До мене телефонують з центрального апарату і хочуть, щоби я був тим мечем замовництва, хочуть, щоби я когось знищив на чиєсь прохання. Підтримайте і обороніть мене».
Отут потрібна постійна співпраця з громадськими середовищами. Тому що політику роблять не політики — політику роблять громади, тобто активні середовища цього суспільства.
Крім того, щоби убезпечити бюро та його діяльність від тиску, від нечесності та непрозорості, має бути тотальний контроль з боку ЗМІ та громадськості. Бо, як ви бачите, будь-який гучний злочин, будь-який резонанс буває тільки за рахунок ЗМІ та громадських середовищ. Жодного разу не вийшов якийсь чиновник і не сказав: «Давайте попрацюємо над суддівською гілкою влади, почистимо їх, бо там хабарники». Ні, постійно це питання піднімають ЗМІ та суспільство. Тому розраховувати на політичну волю самих керівників держави, на це я не робив би велику ставку. Все ж таки я ставив би на тих людей, яким ми довіримо офіційні важелі впливу.
Під час зустрічі Артем Ситник заявив, що віддає право вибрати майбутнього керівника територіального бюро самим громадським середовищам. Це мені сподобалося. І як свідомий громадянин та правозахисник я маю надію, що все буде прозоро і зможуть вибрати люди. І з цим вибором прийде відповідальність та подальший контроль за тим, кого ми порекомендували та обрали і кому ми прийдемо морду бити, якщо він не справиться.
Зараз треба займатися пошуком такого кандидата, бо це надзвичайно важливо, бо суспільство чекає. Воно хоче результату вже і негайно, і якщо ми зараз оберемо не того, кого треба, то це стане не те щоби черговим розчаруванням — це стане останнім розчаруванням. І як після цього відреагує соціум, ми можемо тільки сподіватися. Думаю, що від такого розчарування у людей навіки опустяться руки.
Зараз людям дуже потрібна ця психологічна підтримка, потрібен результат. Люди хочуть побачити, що в тюрму сяде той злочинець, який двадцять років грабував нас із вами. Не тільки поговорити, що він сяде, — а реально довести справу до суду і запроторити в тюрму. Ситник говорив під час зустрічі про статтю «незаконне збагачення». Під цю статтю потрапляє 99,9% чиновників Львівської та інших областей України.
Опір роботі Антикорупційного бюро буде шалений. Олігархат розуміє, що його гроші та становище опиняються в зоні підвищеної небезпеки, і зробить все для того, щоби не відкривалися кримінальні провадження та не доходили до суду, зробить все для того, щоби зберегти ті кошти, які здобували десятки років. Будуть залякування, будуть підкупи, будуть побиття працівників НАБ — у цьому я просто впевнений. Але я також впевнений, що ця структура зможе себе захистити».
04.09.2015