«Наша маленька Ганнуська ніколи Тебе не бачила, і ми їй пояснюємо, що ти такий великий, як наша черешня на городі, а борода у тебе, як у Святого Миколая».
«Я Любця. І дуже боюся чорта. Най Таточко приїдуть і мене сховають під плащ, і чорт мене не буде бачити».
Уривки листів дітей до митрополита Андрея
Однією з найбільш резонансних подій Року Шептицького у Львові стала… книжка «Шептицький від А до Я» від «Видавництва Старого Лева». Тексти до видання підготували Галина Терещук та Оксана Думанська, а оригінальний дизайн запропонувала студія «Аґрафка» – Романа Романишин та Андрій Лесів. Видання не просто цікаве, а я б сказала навіть несподіване. Спробуємо розібратися, чому?
Дитячий альбом про Митрополита у «ретро-стилі»
Книга «Шептицький від А до Я» задумана та видана авторами як Абетка, і розрахована на дитячу аудиторію (щоправда, коли починаєш її гортати, розумієш, що вона однаково цікава і дорослим). Книга-альбом містить стисло-вибрану інформацію з життя та діяльності митрополита Андрея. Відразу хочеться відзначити інформативність, доступність та простоту текстів, стильне художнє (дизайнерське) оформлення, ретельний підхід до композиційного та колористичного вирішення. Чому ретро? Автори уміло використали велику кількість ілюстрованого та історичного матеріалу початку ХХ ст.: залучили стильові ознаки згаданого періоду, надали колірним площинам ефект «поверхневої потертості»; цільово використали орнаментику та заставки іконографічних елементів (стилізованих хрестиків, буквиць, церковної атрибутики та ін.). Отож книга «Шептицький від А до Я» сприймається зворушливо з перших аркушів: приємної на дотик та сприйняття обкладинки, першої світлини малого Романа Шептицького, що сидить верхи на конику, цитат листів Марцельки, Ольги, Нусі, Ірці, Михасі до «найдорощого Таточка». У читача одразу виникає «приватний» емоційний контакт із текстовим та ілюстративним матеріалом, а це значить - книга легко знайде свою «стежку» до читача.
Читач чи герой сюжету?
Вдалим ходом авторів стало введення у ілюстративний матеріал «маленького героя» (зображення хлопчика, подане «дитячою рукою»), який присутній чи не на кожній сторінці. Він разом із читачем «подорожує» сторінками Абетки, часом бере активну участь у сюжеті, подібно як читач, спостерігає за тим, що відбувається у книзі. Хтось побачить у ньому маленького Романа Шептицького, що переглядає своє життя; хтось зануриться у власне дитинство, коли довколишній світ сприймається у іншому вимірі та кольорі; хтось сприйме цю милу малу істоту, як персонаж, який вивчає літери у специфічний «мультиплікаційний» (кращий до дитячого розуміння та сприйняття) спосіб, коли життя та діяльності Митрополита представлена у найбільш доступній художній формі. Ця художня знахідка авторів збуджує уяву читача, спрощує йому шлях до глибшого пізнання особи Митрополита, змушує працювати уяву на підвищених емоціях, адже читач стає безпосереднім співучасником представлених у сюжеті подій.
Серйозні речі очима дитини
У книжці використано багато художніх засобів, які ненав’язливо, часом у вигляді забави, звертають дитячу увагу на речі важливі та серйозні. Автори продумали ілюстративно-розповідальний прийом, який спрацьовує на користь «складного» для дитячого розуміння матеріалу. Приміром, на літеру «Є» автори пропонують тему «Шептицький та євреї». Щоби дитина зрозуміла цей складний і дражливий навіть для дорослого матеріал, автори знаходять дуже виразний лаконічний образ: Митрополит «розкриває» над головами людей з єврейською символікою парасольку, захищаючи їх від смертоносного дощу. Символізм, поєднаний із графічним мінімалізмом та вдалими кольоровими рішенням, дуже виразно оповідає про діяльність митрополита в справі порятунку євреїв.
Подібний образний прийом-сюжет автори пропонують на кожну літеру. Наприклад: на букву «Ц» – цукерки – автори розповідають історію про підтримку Шептицьким українського виробника; на літеру «Х» – художник – про митців-стипендіатів, яким Владика дав можливість здобути освіту та реалізувати творчі задуми. На літери «Л» та «М» представлено короткі історії появи відомої лікарні Шептицького біля Святоюрської гори, а також подарований українському народові палацовий будинок по вул. Драгоманова 42 – Національний музей у Львові, що став найціннішою збіркою українського мистецтва у Західній Україні.
Старі світлини по-новому
Романна Романишин та Андрій Лесів вдало поєднують фрагменти світлин початку ХХ ст. із сучасною графікою. Таким чином ми із легкістю впізнаємо персонажів: Митрополита, його батька – графа Івана Шептицького та маму – Софію з Фредрів Шептицьку , о. Климентія, відомого художника Олексу Новаківського та інших; місця, де мешкав і навчався Шептицький (Прилбичі, Добромиль, Святоюрська Гора)…. Малюнки, фрагменти світлин із «дитячими» замальовками, окремі заставки вони влучно доповнюють літературно-інформативний матеріал, який легко і захоплююче розповідає про життя та діяльність галицького митрополита, предстоятеля української Греко-католицької церкви, великого Мецената Андрея (Шептицького).
Чому саме Абетка?
Відповідь на це запитання у житті та діяльності Митрополита. Зацитуємо спогад єпископа-помічника Шептицького Івана Бучка:
«Після повороту Митрополита з заслання в 1917 р. укр. громадянство зложило на його руки 12 тисяч австрійських корон, як «Фонд ім. Митр. А. Шептицького для укр. сиріт». В р. 1918 застраховано «Захист ім. Митр. А. Шептицького для укр. Сиріт у Львові». Митрополит був його першим президентом, фундатором і добродієм. Дякуючи його допомозі, товариство придбало майно Посіч-Майдан у богородчанському повіті, 3670 моргів лісу, за ціну близько 4 міліони корон, а з того майже 3 міліони покрив сам Митрополит своїми векселями й почесним даром. У р. 1920 закупив Митрополит для «Захисту» 232 морги орної землі в Зарваниці за 324 тисячі польських марок і заснував там хліборобсько-ремісничу школу. Це товариство із своїх доходів удержувало у Львові сиротинець при вул. Потоцького 95, де знайшло приміщення 120 сиріт. Крім того, удержував Митрополит постійно кількадесять сиріт на власний кошт та при кожній нагоді, як нпр. Миколаївські дарунки тощо, жертвував для сиріт більші суми. Для лікування хворих сиріт дарував кварцову лямпу. Був справжнім батьком сиріт і хворих: неодну сирітську сльозу обтер, неодин хворий завдячував йому життя й здоров`я». (1949 р.)
Коментарі зайві.
Митрополит Андрей в сиротинці
08.09.2015